Не пропусти

Все залежить від нас. Тарифи починаються з енергоносіїв.

Головні виклики сучасності, що ставлять під загрозу соціальну та економічну стабільність в Україні (високі тарифи на енергоносії), а також саме існування людини на Землі (зміна клімату та нестача питної води) зумовлені, в першу чергу, енергетичним сектором економіки. Високі тарифи на енергоносії не відповідають можливостям населення та економіки України і можуть викликати соціальні та економічні потрясіння. Спалювання викопного палива на теплових електростанціях призводить до викидів парникових газів, які викликають зміну клімату; дамби руслових гідроелектростанцій та системи водяного охолодження теплових та атомних  електростанцій  знищують водні ресурси;  атомна енергетика, крім того, ще  чинить негативний вплив на стан здоров`я населення навіть в безаварійному режимі та може викликати чергову ядерну катастрофу, для ліквідації якої  у держави нема ресурсів…

Енергетичної стратегії України на період до 2035 року    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80#Text

сформована під інтереси кількох олігархів є застарілою та такою, що не відповідає сучаним викликам, світовим тенденціям в енергетиці та інтересам держави.

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” (1)   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text   надає можливість нам прийняти участь у формуванні та реалізації державної політики.

Сьогодні закінчився термін подання зауважень та пропозицій до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції довгострокової Державної економічної програми розвитку атомної енергетики»  http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245496434&cat_id=244946928&fbclid=IwAR3c_bAvH04yMlho4xx_ykLgHlYLJC5fpBwQVHfMZCyA7b6Df342URKqyIk

ГО  ВЕА «Зелений світ» міста Вознесенськ надіслала до Міненерго три Зауваження та одну Пропозицію.  Зауваження №1 опубліковано тут http://voznesenskonline.com.ua/zamist-zgortannya-rozvitok   Зауваження №2 — http://voznesenskonline.com.ua/voda-tse-pravo-lyudini-tse-vishhe-za-vsi-inshi-resursi

Пункт 20 Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996  говорить, що  Пропозиції та зауваження, що надійшли під час публічного громадського обговорення, електронних консультацій з громадськістю, вивчаються та аналізуються із залученням у разі потреби відповідних фахівців.

Чекаємо на відповідь Міненерго.

Для тих, хто хоче знати більше, публікуємо тексти Зауваження №3 та Пропозиції №1

Міністерство енергетики України

Департамент ядерної енергетики та атомної промисловості

Начальнику відділу впровадження новітніх технологій та науково-технічного супроводження

olena.khala@mev.gov.ua

 

 

ГО  ВЕА «Зелений світ»,

56507, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул. …. ,  Сергій Колєсніков,  е-м …

 

Пропозиції та зауваження  до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України

«Про схвалення Концепції довгострокової Державної економічної програми розвитку атомної енергетики»

 

Зауваження №3

Спочатку необхідно внести зміни до застарілої Енергетичної стратегії України, а вже потім розробляти відповідні програми для галузей енергетики.

 

 

  1. У п.2 РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 18 серпня 2017 року № 605-р  «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність” (1) написано :  Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з іншими центральними органами виконавчої влади у чотиримісячний строк внести на розгляд Кабінету Міністрів України проект плану заходів з реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”.

Тобто,  запропонована Концепція запізнилася на 3 роки і 4 місяці.

  1. У п. 3 Розпорядження (1) написано: «Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 1071 “Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року”.

Тобто, через 4 роки змінилася енергетична стратегія України: 2013 — 2017

  1. Пункт 2 проєкту РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  Про схвалення Концепції довгострокової  Державної економічної програми розвитку атомної енергетики (2) говорить :  «Міністерству енергетики разом із іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект довгострокової Державної економічної програми розвитку атомної енергетики».  Тобто, економічна програма розвитку атомної енергетики може з`явитися тільки через півроку.

Таким чином,  довгострокова Державна економічна програма розвитку атомної енергетики» може з`явитися через  4 роки з дня прийняття Енергетичної стратегії.

За цей час в Україні  та  світі виникли нові виклики та окреслилися нові тенденції у енергетичному секторі економіки. Є нагальна потреба  вносити зміни до Енергетичної стратегії України. Як це було зроблено і з попередньою стратегією 4 роки тому.

 

Пояснення.

 

Головні виклики сучасності, що ставлять під загрозу соціальну та економічну стабільність в Україні (високі тарифи на енергоносії), а також саме існування людини на Землі (зміна клімату та нестача питної води) зумовлені, в першу чергу, енергетичним сектором економіки. Високі тарифи на енергоносії не відповідають можливостям населення та економіки України і можуть викликати соціальні та економічні потрясіння. Спалювання викопного палива на теплових електростанціях призводить до викидів парникових газів, які викликають зміну клімату; дамби руслових гідроелектростанцій та системи водяного охолодження теплових та атомних  електростанцій  знищують водні ресурси;  атомна енергетика, крім того, ще  чинить негативний вплив на стан здоров`я населення навіть в безаварійному режимі та може викликати чергову ядерну катастрофу, для ліквідації якої  у держави нема ресурсів.  Вона також  не  вирішує проблему зміни клімату та перекладає на прийдешні покоління свої «відкладені» рішення радіоактивних відходів та демонтажу до «зеленої галявини» атомних станцій, що відпрацювали свій ресурс…

Крім того, реалії сучасної енергетики України свідчать про її суттєву залежність від інтересів кількох олігархічних угрупувань, які діють далеко не на користь держави.

   На сучасні українські та  глобальні світові  виклики потрібна адекватна реакція України.                  

Тому спочатку необхідно внести зміни до Енергетичної стратегії України, а вже потім розробляти відповідні програми для галузей енергетики.

Не треба винаходити суто українське рішення загальносвітових енергетичних проблем.

Україна, м`яко кажучи, є країною, що розвивається. Тому треба брати приклад з розвинутих країн, які вже мають досвід  у вирішенні проблем енергетичного сектору економіки і мають відповідні енергетичні програми.

Пункт 20 Постанови (3) говорить, що  Пропозиції та зауваження, що надійшли під час публічного громадського обговорення, електронних консультацій з громадськістю, вивчаються та аналізуються із залученням у разі потреби відповідних фахівців. Тому викладене вище Зауваження№3  є підставою для грунтовного вивчення фахівцями (залучення  фахівців з розвинутих країн, наприклад, з ФРГ) проблеми та розробки сучасної концепції довгострокової державної економічної програми розвитку  енергетики держави в цілому до схвалення Концепції довгострокової Державної економічної програми розвитку атомної енергетики.

 

Посилання:

  1. РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 18 серпня 2017 року № 605-р «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80#Text

  1. Проєкт РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  Про схвалення Концепції довгострокової  Державної економічної програми розвитку атомної енергетики

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245496434&cat_id=244946928&fbclid=IwAR3c_bAvH04yMlho4xx_ykLgHlYLJC5fpBwQVHfMZCyA7b6Df342URKqyIk

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text

 

06.01.2021 року      Сергій Колєсніков, Голова ГО ВЕА «Зелений світ».

 

Міністерство енергетики України

Департамент ядерної енергетики та атомної промисловості

Начальнику  відділу впровадження новітніх технологій та науково-технічного супроводження

olena.khala@mev.gov.ua

 

 

ГО  ВЕА «Зелений світ»,

56507, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул…. ,  Сергій Колєсніков,  е-м

 

                                      Пропозиції та зауваження  

до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції довгострокової Державної економічної програми розвитку атомної енергетики»

 

                                                Пропозиція №1  

Взяти за основу четвертий  варіант розвитку ядерної енергетики в Україні  — варіант сталого розвитку.

                                                   Пояснення.

 

У запропонованій Концепції визначення напрямків розвитку атомної енергетики України розглядаються три варіанти:

Перший варіант – інерційний. Його реалізація передбачає:

продовження строків експлуатації енергоблоків відповідно до результатів оцінки їх технічного стану та безпеки; заміщення потужностей, що вибувають, атомних енергоблоків іншими видами генерації електроенергії.

Другий варіант – стабілізуючий. Його реалізація передбачає:

продовження строків експлуатації енергоблоків відповідно до результатів оцінки їх технічного стану та безпеки до 50-60 років;

будівництво нових енергоблоків АЕС для заміщення тих, що вибувають, та забезпечення виробництва електроенергії на АЕС на рівні 53-55% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні.

Третій варіант – екстенсивний. Його реалізація передбачає:

продовження строків експлуатації енергоблоків відповідно до результатів оцінки їх технічного стану та безпеки до 50-60 років;

будівництво нових енергоблоків АЕС для заміщення тих, що вибувають, та додаткових нових потужностей для забезпечення після 2040 року виробництва електроенергії на АЕС на рівні 56-60% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні з урахуванням перспектив розвитку економіки, росту ВВП і споживання електроенергії в державі, а також з урахуванням можливості експорту електроенергії.

 

Всі три запропоновані варіанти є суто корпоративними,  не відповідають інтересам держави, світовим тенденціям та сучасним викликам.

   Тому пропонуємо взяти за основу четвертий варіант  – варіант сталого розвитку.

 

Реалізація четвертого варіанту  передбачає:

 

  1. Виведення з експлуатації енергоблоків АЕС після закінчення проєктного терміну їх експлуатації або вже погодженого ДІЯРУ терміну позапроєктної експлуатації.
  2. Компенсацію потужностей атомних енергоблоків, що вибувають, проводити відповідно до сучасних світових тенденцій у енергетичному секторі економіки.

3  Відмову держави від експорту електроенергії усих видів генерації.

Оскільки теплові, атомні та гідроелектростанції чинять суттєвий негативний вплив на здоров`я людей, водні ресурси та довкілля, держава повинна виробляти електричну енергію тільки для власних потреб. 

  1. Зменшення споживання електроенергії.

 Енергозаощадження, переорієнтація та зменшення енергоємності економіки.

  1. Активізація введення потужностей ВДЕ.

Розвиток ВДЕ за рахунок налагодження в Україні їх виробництва та державної підтримки їх розвитку. Це зменшить вартість ВДЕ та сприятиме їх розповсюдженню по Україні. Сприятиме зайнятості  населення та  переорієнтація економіки з експорту сировини на експорт високотехнологічної та затребованої продукції – ВДЕ.

  1. Постійне зменшення частки АЕС у енергосистемі України.

Це сприятиме досягненню оптимального балансу базових та маневрених потужностей у енергосистемі України, розвитку дружніх до природи ВДЕ.  Замість гідроакумулюючих електростанцій, які потрібні для компенсації пікових навантажень та провалів споживання на АЕС, розвиток сучасник дружніх до природи компенсючих потужностей та   впровадження розумних багатозонових тарифів, які є дієвим стимулом використовувати електроенергію в побуті та на підприємствах тоді, коли це є найбільш вигідним для споживачів і доцільним для енергосистеми.

  1. Мінімізацію ризиків виникнення тяжкої ядерної аварії на АЕС України:

   Конструкція атомної електростанції не виключає можливості  виникнення тяжкої ядерної аварії, вірогідність якої постійно зростає внаслідок старіння обладнання,  проведення низки небезпечних експериментів, корупційних ризиків.   Друга ядерна катастрофа може викликати крім людських жертв ще й втрату головного національного багатства України – землі і води. А на ліквідацію наслідків такої аварії у держави нема ніяких ресурсів. Тому неприпустимим є факт замовчування у запропонованій Концепції можливих катастрофічних для держави наслідків подальшого розвитку атомної енергетики.

7.1   Припинення  небезпечних експериментів на АЕС:

7.1.1  Продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС понад проєктний термін.

 

Продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС понад проєктний термін  є вкрай небезпечною та безвідповідальною ядерною авантюрою, яка може перетворити Україну на ядерний могильник. Замість того, щоб разом з початком експлуатації ядерного енергоблоку почати відкладати гроші на заміщення, а після закінчення проєктного терміну експлуатації енергоблок вивести з роботи і  ввести нові потужності, Україна продовжує експлуатувати старі енергоблоки ще 10+10+10…років. При чому рішення про ПТЕ приймається на політичному рівні шляхом тиску на ДІЯРУ. Рішення приймається навіть при наявності не виконаних експлуатуючою організацією  приписів самого ДІЯРУ. Така практика – це злочин проти України.                           

 

7.1.2 Використання ядерних потужностей у якості маневрених.

Згідно проєкту АЕС України повинні працювати у базовому режимі. Використання їх у якості маневрених неминуче приводе до понадпроєктних навантажень на обладнання АЕС, що збільшує вірогідність тяжкої ядерної аварії. Не справа експлуатуючої організації змінювати проєктні умови експлуатації АЕС. Така практика – це злочин проти України.

 

7.1.3  Підвищення потужності енергоблоків АЕС понад проєктну.

Енергоблоки АЕС  спроєктовано для роботи на номінальному рівні потужності. Підвищення потужності енергоблоку понад проєктну призводить до суттєвого збільшення радіаційного забруднення довкілля та збільшує вірогідність тяжкої ядерної аварії.  Незначний економічний ефект від роботи на підвищеній потужності може привести до неприпустимих втрат. Тому така робота є неприпустимою і є  злочином проти України

 

7.2  Невідповідність усих АЕС України сучасним вимогам безпеки :

Тяжкі аварії на АЕС у світі окреслили нові вимоги безпеки. Це — захист від падіння літака (терористична атака), пастка для  розплавленого палива, … Яких нема на АЕС України.

7.3   Нові ризики, які виникли у зв`язку з війною на Донбасі, пандемією, кібератаками, … підвищують вірогідність тяжкої ядерної аварії.

  1. Реалізація запропонованої Концепції може викликати  розвал енергосистеми України внаслідок аварійного відключення великих генеруючих потужностей на одному майданчику АЕС
  2. Запропонований у Концепції розвиток атомної енергетики не відповідає світовим тенденціям у енергетичному секторі.

9.1   «… торік у світі виробництво електроенергії на основі ВДЕ (без урахування ГЕС) вперше перевершило генерацію електроенергії АЕС» (3)

  1. Якщо ціна ядерного кіловату постійно зростає, то ціна електроенергії ВДЕ постійно знижується.

 Тому задовільнити попит у електричній енергії за допомогою ВДЕ можна швидше, дешевше та безпечніше, ніж за допомогою АЕС. Згідно Концепції орієнтовний обсяг фінансування заходів з розвитку об’єктів атомної енергетики  до  2035 року складає 790,27 млрд. гривень. Необхідно порівняти витрати з четвертим варіантом.  Концепція не враховує величезні витрати на виведення з експлуатації  ядерних енергоблоків та поводження з РАВ і відпрацьованим ядерним паливом..

  1. На відміну від ВДЕ    АЕС чинять  неприпустимий негативний вплив  на здоров`я населення (Зауваження №1) та водні ресурси (Зауваження №2).
  2. Наявністю «відкладених» рішень у атомній енергетиці за принципом: гроші сучасним виробникам електроенергії на атомних станціях,  а проблеми радіаційного забруднення довкілля, ядерних відходів та демонтажу АЕС  – наступним поколінням.
  3. Необхідність великих регулюючих потужностей для АЕС, які за проєктом працюють цілодобово  протягом року на проєктній потужності. І для безпечної роботи потребують занадто великих регулюючих потужностей.

Якщо виходить із ладу, наприклад, атомний блок на 1000 МВт, щоб його швидко замінити,  потрібно дати в мережу 1000 МВт. Це т. зв. регулюючий балансуючий аварійний резерв, який повинен бути в енергосистемі (5). А ГЕС, ГАЕС та ТЕС, які зараз використовуються у якості маневрених потужностей, призводять до знищення водних ресурсів та викидам парникових газів.

14 . Необхідність у викопному паливі – урану, ціна якого постійно зростає, а запаси —  зменшується

  1. Можливість матеріальних та людських втрат  внаслідок руйнації дамб гідроенергетичних водних об`єктів АЕС

Наприклад, Ташлицького та Олександрівського водосховищ ЮУ АЕС. Згідно з ОВНС (стор.27 ІАО) «руйнування Ташлицького водосховища відбудеться за 10 хвилин, спорожніння — за 60-65 хвилин. При цьому річкою Південний Буг виникне хвиля завввишки 10м зі швидкістю 50-30 км/год… При проходжені хвилі прориву в зону катастрофічного затоплення частково потрапляє 21 населений пункт Арбузинського, Вознесенського, Доманівського та Новоодеського районів загальною площею 8-10 кв.км з населенням 19315 чоловік.У зону катастрофічного затоплення потрапляє 2571 житлових та адміністративних будівель, 26 житлових об’єктів, 102 с/гбудівлі. Буде підтоплено 24км автомобільних і 14 км залізничних шляхів, зруйновано 10-12 мостів і 14 насосних станцій.»

 

  1. Залежність від постачальників палива (Росія та США) в той час, коли ВДЕ роблять Україну дійсно не залежною.
  2. Залежність від країни-агресора — Росії, яка приймає на переробку відпрацьоване паливо.
  3. Великі втрати виробленої електроенергії на забезпечення власних потреб АЕС ( до 8%)
  4. Великі втрати у мережах (до 12-20%).
  5. Найвищий відсоток частини заробітної плати
  6. Атомна енергетика не вирішує проблеми зміни клімату:

— Парникові гази викликають розігрів планети, а атомна енергетика викликає безпосередній розігрів навколишнього середовища: один «мільйоник» цілодобово протягом року щогодини викидає у довкілля 2 млн кВт теплової енергії

— метан водосховищ, які використовує атомна енергетика, є парниковим газом

 — парниковий газ – пара, яка випаровується зі ставків-охолоджувачів АЕС: «До основних парникових газів в атмосфері Землі відносяться пари води (H2O), вуглекислий газ (CO2), закис азоту (N2O), метан (CH4), озон (O3), гексафторид сірки (SF6), гідрофторвуглецеві сполуки (ГФВ) і перфторвуглецеві сполуки (ПФВ)[1]. Найбільшу роль у парниковому ефекті на Землі відіграє водяна пара, вміст якої в атмосфері становить близько 1% за об’ємом(4).

— викиди парникових газів на стадії  добування урану, його збагачення, фабрикації  палива, транспортування, на будівництво, на обладнання та матеріали,  свої потреби, на зняття з експлуатації, на зберігання ВЯП та РАВ…

 

 

Посилання:

  1. РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 18 серпня 2017 року № 605-р «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80#Text

  1. Проєкт РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  Про схвалення Концепції довгострокової  Державної економічної програми розвитку атомної енергетики

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245496434&cat_id=244946928&fbclid=IwAR3c_bAvH04yMlho4xx_ykLgHlYLJC5fpBwQVHfMZCyA7b6Df342URKqyIk

  1. — «… торік у світі виробництво електроенергії на основі ВДЕ (без урахування ГЕС) вперше перевершило генерацію електроенергії АЕС» https://ecotown.com.ua/news/Za-rik-u-sviti-zupinili-13-atomnikh-reaktoriv
  2. Вікіпедія. Парникові гази. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B8
  3. Гендиректор «Укргідроенерго» Ігор Сирота: «Попри усі об’єктивні труднощі, ми сплатили до бюджету на 40% більше, ніж було передбачено фінансовим планом» https://www.5.ua/ukrayina/hendyrektor-ukrhidroenerho-ihor-syrota-popry-usi-obiektyvni-trudnoshchi-my-splatyly-do-biudzhetu-na-40-bilshe-nizh-bulo-peredbacheno-finansovym-planom-233134.html

 

06.01.2021 року              Сергій Колєсніков, Голова ГО ВЕА «Зелений світ».

 

 

 

 

 

 

 

 

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан.