Вознесенська філія АТ « Райффайзен банк Аваль» в суді намагається скасувати штраф у 850 грн. за порушення правил благоустрою

Суд поки не погодився з доводами банку, але рішення може бути опротестовано у апеляційному суді.

111_1

 

Справа № 473/4361/17

  РІШЕННЯ

іменем України

«30» січня 2018 р.                                                                                  м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суду Миколаївської області у складi:

головуючої — суддi Висоцької Г.А.

при секретарi — Радєвій Н.В.

за участю позивача — ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду м. Вознесенська із застосуванням звукозаписувальної техніки адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Вознесенської міської ради про визнання протоколу про адміністративне правопорушення протиправним, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

                                                       ВСТАНОВИВ:

22.12.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконкому Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання протоколу № 28 від 13.12.2017 року про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, складеного головним спеціалістом відділу з питань благоустрою Управління ЄКГ та КБ Вознесенської міської ради Гречаною О.Р.- протиправним та скасування постанови № 107 про накладення адміністративного стягнення від 18.12.2017 року адміністративною комісією при виконкомі Вознесенської міської ради про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 850 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що його було притягнуто до відповідальності неправомірно, з урахуванням наступного: члени адмінкоміссії не врахували характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, відповідно до ст. 33 КпАП України, зазначив, що відповідачем факт не прибирання території біля Вознесенської філії АТ « Райффайзен банк Аваль» не зафіксовано, до вищезазначеного протоколу не складено фото таблиць, актів забрудненості або інших беззаперечних доказів, свідків взагалі немає, тому відсутні будь-які докази скоєння ним правопорушення, просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначив, що протокол від 13.12. 2017 року складався у його присутності, факт скоєння правопорушення визнає, але була неприбрана незначна територія біля установи банку, під тротуаром знаходилося листя і на той час не було прибиральниці.

Позивач зазначив, що при складанні протоколу мало бути двоє свідків і відповідач повинен підтвердити факт скоєння порушення і іншими доказами, це його обов’язок, просив суд задовольни його вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, суду надано відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що оскаржувана постанова винесена адміністративною комісією на законних підставах, відповідно до вимог законодавства, до того ж позивач не заперечував самого факту порушення, і до нього застосовано мінімально допустиме стягнення, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Позивачу відзив із додатками вручений 18.01.2017 року, проти чого він не заперечував в судовому засіданні.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази, які містяться вматеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 18.12.2017 року відповідач виніс відносно позивача постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що позивач 13.12.2017 року о 14 год. 55 хв. порушив п.12.2.28 Правил, а саме зафіксовано — не прибрана прилегла територія АТ «Райффайзен банк Аваль» по вул. Соборності №11.

Згідно з  ст. 152 КупАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 218 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 152 цього Кодексу, покладено на Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад.

Відповідно до ст. 72 КАС України в редакції від 03.10.2017 року, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оспорюваний позивачем протокол № 28 від 13.12.2017 року про скоєння адміністративного правопорушення є засобом доказування в розумінні ст. 72 КАС України, а не є кінцевим рішенням органу місцевого самоврядування, іншого суб’єкту владних повноважень, яке оскаржується в порядку адміністративного судочинства, тому ця вимога позивача є необґрунтованою, не базується на законі і відповідно не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що постанова № 107 від 18.12.2017 року складена уповноваженим органом та підписана уповноваженою посадовою особою, а також за формою і змістом відповідає вимогам ст.ст. 255256283 КУпАП України, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у межах розміру, передбаченого санкцією ст. 152 КУпАП.

Крім того, факт скоєння правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП — порушення правил благоустрою територій населених пунктів, яке полягало саме в не прибиранні території біля Вознесенської філії АТ « Райффайзен банк Аваль» в м. Вознесенську по вул. Соборності, 11, тобто в порушенні п. 12.2.28 Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Вознесенську затвердженого рішенням ХХХІІІ сесії міської ради 5 скликання від 02.06.2008 року, ОСОБА_3, і в день складання протоколу- 13.12.2017 року і на засіданні адміністративної комісії — 18.12.2017 року — визнав, про що свідчать його письмові пояснення.

Отже, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача є незаконними, а постанова у справі про адміністративне правопорушення № 107 від 18.11.2017 року є безпідставною та неправомірною.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в справі докази, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення № 107 від 18.12.2017 року складена відносно позивача уповноваженим органом, підписана уповноваженою особою та відповідає вимогам закону, при цьому, факт порушення вимоги п.12.2.28 Правил благоустрою міста позивачем спростований не був, а також будь-яких неправомірних дій при складанні постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача судом не встановлено, а тому суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.  597990241243-246 КАС України, суд

                                              В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову до виконавчого комітету Вознесенської міської ради про визнання протоколу про адміністративне правопорушення протиправним, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення.

   Суддя                                                                          Висоцька Г.А.

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*