Не пропусти

Вигул собак без повідків і намордників ЗАБОРОНЕНО! Пам’ятка про те, як захиститися від нападу собак

Останнім часом  в умовах міста збільшився ризик зустріти агресивних собак. 
Багато людей постраждали від укусів розлючених тварин. Особливо непокоїть те, що більша частина потерпілих — діти.

Безпритульні собаки можуть нападати поодинці, але, як правило, вони складають загрозу у зграях від п’яти і більше. Зграя безпритульних собак може містити в собі як безпородних дворняг, так і собак породистих, у тому числі — бійцівських порід. Часто можна зустріти собак-напівкровок.

Причини нападу безпритульних собак на людину:
1. Коли ви вторгаєтеся на територію проживання зграї. 
2. Коли людина спробує наблизитися до цуценят (радіус зони, яку охороняє мати становить понад 20-30 м). 
3. Можливі напади, коли людина має при собі продукти харчування. 
4. Класичний випадок — собака заражена вірусом сказу.

Щоб уникнути нападу собак, необхідно дотримуватися наступних правил:
1. На вулиці намагайтеся не заходити до місця скупчення безпритульних собак. 
2. Якщо ви бачите на вулиці маленьких симпатичних цуценят — не намагайтеся гратися з ними та брати їх на руки — пам’ятайте про те, що десь поблизу буде їхня мати, яка може вирішити, що її дітям загрожує небезпека і напасти на вас. 
3. Ставтеся до тварин з повагою й не доторкайтеся до них під час відсутності хазяїна. 
4. Не чіпай тварин під час сну або їжі. 
5. Не відбирайте те, із чим собака грає, щоб уникнути його захисної реакції. 
6. Не годуйте чужих собак.

7. Не наближайтеся до собаки, що перебуває на прив’язі. 
8. Не грайтеся з хазяїном собаки, роблячи рухи, які можуть бути сприйняті твариною як агресивні. 
9. Не робіть різких рухів і не наближайтеся до незнайомого собаки. Не можна тягти руки до чужого собаки, гладити його, командувати ним. 
10. Не показуйте страху або хвилювання перед вороже настроєним собакою. 
12. Не можна самому провокувати напад собаки, кричати на неї й хазяїна, махати руками, підходити зненацька ззаду. 
13. Особливо обережним слід бути із собаками в намордниках і (або) на коротких мотузках: просто так їх ніхто не надягне.
14. Коли собака нападає з гавкотом, небезпека, як правило, невелика. Він вас просто лякає, проганяючи з території (місця), де ви перебуваєте. При цьому не виключено, що він може вас і вкусити, але це відбудеться тільки тоді, коли ви повернетеся до нього спиною або боком і відведете від нього погляд. Не робіть ні того, ні іншого. Не відводячи погляду від очей собаки, не поспішаючи й не роблячи різких рухів, покиньте цю територію, і конфлікт буде вичерпано.

 
15. Важливо відзначити, що собака почуває ваш психологічний стан, вашу невпевненість і страх, та користується цим. Тільки ваша активна психологічна зустрічна атака й кілька простих технічних рухів змусять ненавчену собаку відступити.
Запам’ятайте: собака (незалежно від породи) так само, як і людина, відчуває страх, незрозумілі ситуації його бентежать і у випадку невдалої сутички він так само, як і людина, може «зламатися» психологічно.

Всім, хто має або планує завести такого чотирилапого друга, як собака, слід не лише розумітися у таких речах, як догляд за ним, а й бути достатнім чином поінформованими щодо своїх обов’язків як власника домашньої тварини, оскільки, як сказано у ст.  13 Конституції України, власність зобов’язує.

На сьогодні до нормативної бази, що визначає обсяг прав та обов’язків власників собак, належать:

—  Цивільний кодекс України; — Кримінальний кодекс України;- кодекс України про адміністративні правопорушення; — Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»;

— Правила тримання котів, собак і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджені Міністерством житлово-комунального господарства, Міністерством сільського господарства і Міністерством охорони здоров’я УРСР від 17.06.1980;

— Порядок і Правила обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9.07.2002 р. № 944.

 

Нормативне регулювання даного питання на місцевому рівні здійснюється на основі підзаконних актів, виданих органами місцевого самоврядування (так, наприклад, дана сфера у столиці України врегульована Правилами утримання домашніх собак та котів у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 25.10. 2007 № 1079/3912).

 

Саме цими місцевими нормативними актами встановлюються основні вимоги щодо утримання, використання, визначення ступеню соціальної адаптованості домашніх тварин в умовах населених пунктів, права і обов’язки їх власників, а також принципи контролю у цій сфері.

До органів державної влади, які здійснюють контроль у сфері утримання власниками собак, належать:

— структурні підрозділи місцевих управлінь МВС України (документують правопорушення у даній сфері, передають адміністративні матеріали до відповідних органів для притягення винних осіб до адміністративної відповідальності);

— місцеві управління ветеринарної медицини (здійснюють контроль за дотриманням власниками собак ветеринарно-санітарних вимог);

— місцеві санітарно-епідеміологічні інспекції (забезпечують аналіз звернень населення щодо медичної допомоги з приводу укусів людей собаками).

Якщо правила утримання собак можуть мати свої окремі особливості залежно від населеного пункту, то система заходів юридичної відповідальності їх власників є однаковою на всій території України.

Власники собак у випадку порушення ними чинного законодавства можуть нести адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Зупинимося на кожному конкретному її виді.

Адміністративна відповідальність даних осіб передбачена кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Статтею 154 кодексу встановлено, що за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб — від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про накладання адміністративних стягнень за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях згідно ст. 218 КУпАП, розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих органах міських рад. Розгляд справ щодо накладання стягнень за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення даного правопорушення проводиться відповідно до ст. 221 КУпАП, районними, районними у містах, міськими та міськрайонними загальними судами.

Застосування до власників собак заходів цивільної відповідальності пов’язане з завданням  третій особі шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Зміст поняття «джерело підвищеної небезпеки» розкрито у ст. 1187 ЦКУ. У статті перераховано види діяльності, які є джерелом підвищеної небезпеки (в тому числі, це поняття охоплює утримання службових собак та собак бійцівських порід, що створює підвищену небезпеку для особи, яка здійснює таку діяльність, та для інших осіб).

Слід зазначити, що породи собак, утримання яких є джерелом підвищеної небезпеки, перераховано у додатку № 1  Порядку і Правил обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам.

Згідно статті 1187 ЦКУ, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на законній підставі (у даному випадку – на праві власності) володіє об’єктом, утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1195 і 1197 ЦКУ встановлюється порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я (ст. 1199 стосується відповідної шкоди, завданої малолітнім або неповнолітнім). Відшкодування полягає у відшкодуванні особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, потерпілому заробітку (доходу), втраченого ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв’язку з втратою здоров’я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Згідно ст. 1202 ЦКУ, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед. Стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

 

Необхідно звернути увагу на те, що у випадку заподіяння домашньою твариною тілесних ушкоджень потерпілому, заходи цивільної відповідальності будуть застосовуватися паралельно з заходами, передбаченими ч. 2 ст. 154 КУпАП або ст. 128 Кримінального кодексу України (Нанесення тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження). Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, випадки притягнення власників собак до кримінальної відповідальності в Україні є дуже рідкісними, а при нанесенні собаками третім особам  тілесних ушкоджень, їх господарі притягалися до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП. [7]

На сьогодні в Україні цивільна відповідальність власників бійцівських і службових собак підлягає обов’язковому страхуванню в порядку, визначеному Порядком і Правилами обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам.  Страхуванню підлягає шкода життю, здоров’ю та майну третіх осіб, яка може бути завдана внаслідок порушення власниками собак правил їх утримування.

 

Страхувальниками даної відповідальності є дієздатні громадяни, які на законних підставах є власниками собак. Страховиками є юридичні особи-резиденти, що отримали у встановленому порядку ліцензію на здійснення цього виду страхування.

 

Страхова сума за  шкоду,  заподіяну  життю  та  здоров’ю потерпілої  фізичної  особи  становить  11  000 (одинадцять тисяч) гривень. Страхова сума  за  шкоду,  заподіяну   майну   третіх   осіб, становить 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

 

Договором страхування   передбачається   франшиза   —  частка збитків,  яка  не  відшкодовується  страховиком.  Розмір  франшизи становить   три   неоподатковуваних   мінімуми   доходів  громадян на страховий випадок. Страховий платіж за цим договором визначається  виходячи з  розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб та двох неоподатковуваних  мінімумів  для  юридичних осіб.

 

Страховим випадком є подія,  в  результаті  якої  настає цивільно-правова      відповідальність     страхувальника     щодо відшкодування ним шкоди,  заподіяної третій особі та/або її  майну внаслідок   агресивної   та/або   непередбачуваної   дії   собаки. Сукупність претензій та позовів, пред’явлених третіми особами щодо відшкодування шкоди,  спричиненої однією подією,  вважаються одним страховим випадком.

Для  отримання  страхового  відшкодування  страхувальник подає страховику документи:

— заяву про  виплату  страхового  відшкодування  у  зв’язку   з настанням страхового випадку;

— договір обов’язкового страхування;

— акт про  розслідування  страхового випадку (в разі проведення розслідування);

— витяг з рішення суду про стягнення із страхувальника  збитків у розмірі заподіяної шкоди ( у разі розгляду матеріалів у суді);

— документи, які   засвідчують  задоволення  претензії  третьої особи;

— копію листка непрацездатності потерпілої  фізичної  особи  чи довідки медичного закладу про тимчасовий розлад здоров’я у дитини, засвідчену в установленому порядку;

— копію рішення  медико-соціальної   експертної   комісії   про встановлення інвалідності потерпілій фізичній особі,  засвідчену в установленому порядку;

— копію свідоцтва  про  смерть   потерпілої   фізичної   особи, засвідчену в установленому порядку.

Страховий  платіж  повинен бути  перерахований  на  розрахунковий  рахунок  страховика   або внесений  готівкою  в  його  касу.

ЧИТАЙ!

У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ПРОПОНУЮТЬ ЗАТВЕРДИТИ СПИСОК ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ПОРІД СОБАК

Власників собак таких порід зобов’яжуть надавати довідки з кінологічних центрів та психіатричного огляду.

У парламенті зареєстрували законопроект про запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин. Він передбачає зміни до закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» і пропонує затвердити перелік потенційно небезпечних порід собак. Про це повідомляє офіційний веб-портал Верховної Ради України.

«Потенційно небезпечні породи собак – породи собак, що володіють генетично детермінованими якостями агресії й сили», – йдеться у повідомленні.

 

У законопроекті зазначається, що власники собак потенційно небезпечних порід мають надавати довідки психіатричних оглядів та довідку з кінлогічного центру про те, що їх навчили  поводитися з такими собаками.

Потенційно небезпечні породи собак:

  • акіта-іну
  • американський бульдог
  • американський пітбультер’єр
  • американський стафордширський тер’єр
  • англійський мастиф
  • бельгійський мастиф
  • аргентинський дог
  • бельгійська вівчарка
  • бернський зенненхунд
  • бордоський дог
  • бразильська філа
  • бульмастиф
  • бультер’єр
  • доберман
  • кавказька вівчарка
  • кане корсо
  • мастіно неаполетано
  • московська сторожова
  • німецька вівчарка
  • німецький дог
  • перо преса канаріо
  • південноруська вівчарка
  • різеншнауцер
  • родезійський ріджбек
  • ротвейлер
  • середньоазіатська вівчарка
  • східноєвропейська вівчарка
  • тосаіну
  • чорний тер’єр
  • німецький боксер
  • фокстер’єр
  • шарпей
  • ягдтер’єр німецький

 

Чи можна з собаками і котами перебувати в магазині

Власникам домашніх тварин, а також, громадянам, які мають відношення до торгівельного бізнесу, бажано знати, яким чином закон регулює прості на перший погляд питання.

udivitelnaya-druzhba-i-lyubov-mezhdu-raznymi-zhivotnymi-36.jpg
Загальні положення
Стаття 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» дає юридичне визначення видам тварин за різними критеріями (дикі тварини, домашні тварини, сільськогосподарські тварини, безпритульні тварини, експериментальні тварини). Собаки та коти відносяться до домашніх тварин.
Стаття 9 та 22 вищевказаного закону встановлює обов’язки особи, яка утримує домашню тварину, зокрема:
  • забезпечувати наявність намордника,  повідка,  що необхідні для здійснення  вигулу  домашньої  тварини  поза  місцем її утримання;
  • дотримуватись санітарно-гігієнічних норм співжиття. Правила утримання  домашніх  тварин  установлюються  органами місцевого самоврядування;
  • дотримуватися   вимог   нормативно-правових   актів, зазначених,  санітарно-гігієнічних  і ветеринарних норм та правил,  а також не допускати порушень прав і законних   інтересів   інших  фізичних  і  юридичних  осіб.
Пунктом.5.7 Рішення Київської міської ради (орган місцевого самоврядування) №1079/3912 від 25.10.2007 «Про врегулювання питань утримання та поводження з собаками і котами в м. Києві» встановлено:
  • власникам собак і котів не дозволяється приводити (приносити) тварин (крім собак-поводирів) у приміщення магазинів і кафе (крім спеціалізованих магазинів для тварин), об’єктів громадського харчування, установ охорони здоров’я, освіти, на територію дитячих та спортивних майданчиків.
Крім того,  до сих пір діють «Правила тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР», в яких в п/п. г) пункту 8 встановлено:
  • власникам собак і котів забороняється приводити собак і котів у приміщення  магазинів,  їдалень, на дитячі майданчики, бульвари, пляжі, парки, сквери, сади та інші місця загального користування.  
Відповідальність, яка може настати
Відповідальність за порушення правил тримання собак і котів (правил їх утримання) передбачена ст.154 Кодексу України про адміністративне правопорушення:
  • тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, , чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях.
Розмір адміністративного стягнення, передбаченого за таке адміністративне правопорушення – не значний (від попередження до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в залежності від кваліфікації відповідного діяння).
    
Короткі висновки:
  • Зважаючи на бажання адміністрації супермаркетів уникнути зайвих конфліктних ситуацій з споживачами, бажано керівництву магазину при вході в супермаркет встановити відповідні таблички, які вказують про заборону перебувати у приміщенні відповідного супермаркету з собаками, котами (а в правилах перебування в супермаркеті передбачити окремий пункт, що регламентує таку заборону).
  • Всі нормативно правові акти, які регулюють правовідносини щодо перебування власників собак і котів в супермаркетах містять заборонні норми щодо такого перебування, порушення яких тягне за собою адміністративне стягнення (адміністративна відповідальність).
  • Власникам невеликих (і великих) порід собак і котів можна порадити вчасно (передбачаючи можливі складнощі щодо перебування з своїми тваринами в супермаркетах) приймати відповідні рішення (залишати тварину вдома, просити іншу особу доглянути тварину поза межами супермаркету, змінити плани щодо відвідування супермаркету саме с твариною тощо).

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*