Не пропусти

ВІДЕО! Найбільша винагорода для дільничного – це вдячність громадян: «Заради цього і працюємо!», — впевнені подружжя дільничних із Вознесенська

 

Служба дільничних офіцерів поліції сьогодні настільки багатогранна за своєю суттю, що іноді на особисте життя просто не вистачає часу. Як вдається поєднувати службові та сімейні обов’язки, коли у родині і чоловік, і дружина – поліцейські, нам розповіло подружжя дільничних із Вознесенська.

Дільничний – це народний поліцейський, який постійно знаходиться на передовій правопорядку, серед людей. Громадяни мають знати в обличчя свого дільничного, довіряти та співпрацювати заради спільної мети – спокою та безпеки.

Людей цієї професії відрізняють мужність і професіоналізм, людяність і готовність завжди прийти на допомогу. Саме про таких офіцерів ми сьогодні вам і розкажемо. Знайомтесь – це Вадим та Анна Біличенки, дільничні офіцери поліції Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

25446141_2025935684306053_2382753086583174173_n25550399_2025935394306082_8962685985431264504_n

Анна Беліченко з дитинства мріяла стати правоохоронцем, та коли постав вибір, ким саме, не вагаючись, обрала професію дільничного, тому що вважає її ключовою у формуванні рівня довіри населення до поліції.

У 2006 році Анна вступає до лав студентів Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС, де і знайомиться зі своїм майбутнім чоловіком Вадимом, тоді він вчився на слідчому факультеті. Здобувши вищу юридичну освіту, Анна мешкає у Кіровограді, а Вадима направляють служити до Миколаївської області. Спілкування на відстані дає Анні розуміння, що таке сімейне життя не для неї, тому вона вирішує переїхати до чоловіка у Вознесенськ. Пара одружується і незабаром у подружжя з’являється синочок, чоловік вже працює дільничним, сама Анна шукає себе у юриспруденції і все нібито, як у книжках, та мрія дитинства не дає їй спокою.

25442910_2025935400972748_565575901679458186_n25594361_2025935404306081_5772392175037171884_n

У серпні 2016 року розпочинається черговий набір до оновленої поліції. Анна подає документи та проходить усі етапи жорсткого відбору, під час якого демонструє свої здібності на високому рівні. Оцінивши задатки дівчини, поліцейська комісія радить їй працювати слідчим, але ж погодитись на це означало для Анни – зрадити мрію. Тож, попри вмовляння, вона впевнено йшла до своєї мети і отримала посаду дільничного. Потім на молодого лейтенанта поліції чекала тривала підготовка у Вишгородському навчальному Центрі, яку Анна пройшла та закінчила з відзнакою. Півроку випробувального терміну. Та, нарешті, ввірена територія – Бузька об’єднана територіальна громада, до складу якої входять два села: Таборівка та Бузьке із семитисячним населенням.

Добові зміни, дзвінки від селян уночі з погрозами самогубства через сімейні сварки та багато інших проблемних питань – все це спочатку стало для Анни важким періодом становлення поліцейської служби, пройти який допоміг чоловік. Саме його, досвідченого офіцера, Анна вважає не тільки коханою людиною, а й головним наставником у роботі.

«Широта обов’язків дільничного дозволяє віднести його до «універсального солдата», тому що ми вхожі у кожну сім’ю, де вивчаємо проблеми громадян та допомагаємо їх розв’язувати. Шумлять сусіди, у когось сварки, хтось забруднює територію, порушує громадський порядок, вчиняє крадіжки чи тяжкі злочини та багато іншого входить до компетенції дільничного. Від нашого життєвого досвіду та вміння вирішувати іноді важкі або такі, що тривають роками, соціальні конфлікти, часом залежить спокійне життя людей на окремо взятій вулиці або навіть у конкретному будинку. І не мають пріоритету масштабність або резонанс, а, навпаки, дрібниці формують довіру, а люди стають більш відкритими», – упевнений капітан поліції Вадим Біличенко.

«Завжди намагаюсь, перш за все, зрозуміти, увійти у положення громадян, і роз’яснити їм що, не зважаючи на обставини, у яких вони опиняються, порушувати Закон не можна, він один для всіх», — зазначає Анна Біличенко.
У перші ж дні служби дільнична зіткнулась із не досить позитивною думкою населення про поліцію, і це викликало велике бажання своїми особистими вчинками змінити її. Людей не цікавлять причини, за яких правоохоронці спізнюються на виклик або не завжди розшукують злочинців того ж дня, та кожному важливо почути добре слово від поліцейського або щоб той почув їх.

На думку Анни, громадяни більше довіряють жінці, тому що чоловіки-правоохоронці в силу своєї професії згодом стають очерствілими до повсякденних проблем, а жінка залишається жінкою, незважаючи на вислугу років, кількість зірок на погонах або посаду.

«Наша дільнична знає чим живе ввірена їй територія. Під наглядом Анни Іванівни будь-які зміни, що відбуваються у житті наших селян, і контролювати оперативну обстановку ми допомагаємо їй усією громадою», — зазначає голова Бузької сільської ради Юрій Заволока.

Начальник Вознесенського відділу поліції підполковник поліції Дмитро Шаповалов характеризує подружжя підлеглих дільничних виключно з позитивної сторони, хоча з початку його ставлення до прибуття у ряди відділу жінки-поліцейського було неоднозначним. Попри сумніви Дмитра Володимировича офіцери показали себе у роботі досвідченими фахівцями та професіоналами своєї справи життя.

«Зараз нашому синочку Артему вже чотири рочки, і вже змалечку ми виховуємо у нього бажання допомагати тим, хто потребує цієї допомоги. Можемо з упевненістю сказати, що дільничні, як ніхто, потрібні людям. Це почесна місія, осилити яку в змозі не кожен, але, якщо, Артемчик захоче продовжити сімейний підряд та стати поліцейським, ми тільки підтримаємо його у такому виборі, хоча і заздалегідь знаємо який непростий шлях це передрікає», — розповідає Вадим.
«Іноді на підсумковій нараді згадую, що не домовилась із чоловіком хто зможе забрати сина із дитсадка, а іноді не встигаємо потрапити на його дитяче свято, тому що знаходимось на викликах. Звичайно ж доводиться проблеми людей ставити вище за свої, а як по іншому…», – з посмішкою ділиться спогадами поліцейська.

Анна не шкодує про те, що стала дільничним і, не дивлячись на всі складнощі роботи, їй подобається працювати на благо населення, спілкуватись із різними людьми і, як говорить сама Анна: «Мені це вдається найкраще». Вадим же, у свою чергу, впевнений, що найбільша винагорода для дільничного – це вдячність громадян: «Заради цього і працюємо!».

Відділ комунікації поліції
Миколаївської області

https://www.facebook.com/UA.National.Police.Nikolaev/?hc_ref=ARSnWQYe7Ik_01gFQq7vTPULZExnPX68bKJvZ0eYEpTCaI-WuCvVCDZ9mfzpMNl2Isw

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*