В тісній співпраці з соціальними партнерами Вознесенський міськрайонний центр зайнятості проводить постійну інформаційно-роз’яснювальну роботу з населенням

В тісній співпраці з соціальними партнерами Вознесенський міськрайонний центр зайнятості проводить постійну інформаційно-роз’яснювальну роботу з населенням. Розширення інформаційного кола клієнтів вселяє в нас надію, що хоч хтось з них використає отриману інформацію за призначенням в залежності від життєвої ситуації.

25442783_1981212095430553_1318415949019476572_n-1
Днями на зустріч з безробітними громадянами завітала фахівець з соціальної роботи Вознесенського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Рузан Кольчак. Вона розповіла присутнім про програму Наставництва для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Багато дітей, які живуть в інтернатах , з різних причин не можуть бути всиновлені – відсутність статусу сироти, стан здоров’я, старший вік. Чим старше дитина – тим менше шанси бути всиновленим, що зрештою, провидить до пригніченого емоційного та душевного стану. Як результат – діти не підготовлені до самостійного життя. У таких ситуаціях, найчастіше, їм просто потрібен вірний друг, товариш, наставник.
Наставництво – новий вид безоплатної допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, насамперед підліткам. Він не потребує грошей, спеціальної освіти й навіть багато часу. Наставник – це, в першу чергу, друг, який періодично навідується до дитини, яка перебуває в інтернатному закладі, й допомагає їй порадою або навчає чогось. Метою наставництва є підготовка дитини, яка проживає у закладі, до самостійного життя шляхом розвитку її фізичного, духовного та інтелектуального потенціалу, впевненості у власних силах, формування культурних і моральних цінностей.
Що робить наставник? Наставник – це не член сім’ї, не вчитель і не спонсор. Це авторитетний товариш, який може вислухати, дати пораду, зацікавити, бути прикладом.
Наставник може навчити підопічного найпростішим побутовим речам: як готувати їжу, прати й прасувати; пояснити, звідки беруться гроші і як правильно планувати бюджет, як обирати товари в магазині; розповісти, куди звертатися для отримання медичної допомоги або інших консультацій; допомогти в особистих проблемах чи конфліктах; допомогти визначитися з майбутньою професією, підготуватися до вступу до вузу або знайти роботу.
Завоювавши довіру дитини, він може пояснити, як будувати близькі стосунки і створювати сім’ю. Можливо, показати приклад власної сім’ї, адже вихованці інтернатів не бачать здорової моделі сімейних стосунків і не вміють їх створювати.
Врешті-решт, наставник – це людина, якій просто не байдужа ця конкретна дитина.
Скільки часу і грошей це потребуватиме? Мінімальні зобов’язання, які бере на себе наставник – це відвідувати дитину раз на тиждень протягом години впродовж року, проводити з нею час, гратися, спілкуватися, вчити елементарним навичкам життя.
Однак краще орієнтуватися на довготривале спілкування. Адже ми відповідаємо за тих, хто нам довіряє. Ніяких матеріальних зобов’язань наставник не має, але за бажанням може брати участь у матеріальному забезпеченні дитини.
Присутні подякували за надану інформацію. Зрозуміло, що далеко не кожен готовий взяти на себе таку відповідальність. Та, все ж , сподіваємось, що серед присутніх знайдуться ті, хто хоча б замислиться над таким кроком.
За довідковою інформацією звертайтесь за т.4-50-29 .

https://www.facebook.com/vozmrcz/

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*