Текст виправдального вироку суду першої інстанції сирійцю, якого обвинувачували у вбивстві дружини

img_0489-300x225img_0486-300x225

В И Р О К

іменем України

«09» березня 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді — Домарєвої Н.В., суддів — Зубар Н.В., Миронової О.В.,

з участю секретаря — Сиверин Л.А.,

прокурора — Кіракосян Т.А., Луценко С.В.,

обвинуваченого — ОСОБА_1,

захисника — адвоката Лукіянчина П.П.,

потерпілого — ОСОБА_4,

представника потерпілого — адвоката Драника О.А.,

перекладача — ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську Миколаївської області кримінальне провадження №12016150190001371 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ідліб Сирійської Арабської Республіки, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3, раніше не судимого,

 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

     Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 27.07.2016 року у нього, на підґрунті ревнощів, виник умисел на умисне вбивство дружини — ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. З метою реалізації вказаного умислу, ОСОБА_1, приблизно в період з 19.00 по 20.00, керуючи автомобілем «Міtsubіshі Lаncеr» з реєстраційним державним номером НОМЕР_4, виїхав з м. Одеса в напрямку м. Вознесенськ Миколаївської області. Під час руху по вказаному маршруту, готуючись до вчинення злочину, з метою приховати в подальшому вчинений злочин, ОСОБА_1, в приблизний період часу з 20.00 години по 20.30 годин, перебуваючи в с. Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області, на АЗС «SOFAR», придбав розпалювач для багаття марки «Sapfire», після чого продовжив рух в напрямку м. Вознесенськ. Прибувши до м. Вознесенська, приблизно о 22 годині прибув до місця мешкання ОСОБА_7 по АДРЕСА_4, де шляхом здавлення грудної клітини та живота вчинив умисне вбивство ОСОБА_7, смерть якої наступила внаслідок механічної асфіксії. Після вчинення вбивства, з метою приховання вчиненого злочину, ОСОБА_1, використовуючи автомобіль «Міtsubіshі Lаncеr» з реєстраційним державним номером НОМЕР_4, вивіз труп ОСОБА_7 в район с. Щербанівське Вознесенського району, де на відстані 2400 метрів від автодороги Р-06 «Ульянівка-Миколаїв», в напрямку зазначеного населеного пункту, на узбіччі ґрунтової дороги, застосовуючи заготовлений заздалегідь розпалювач для багаття та зібраний хмиз, підпалив труп, після чого поїхав до м. Одеса.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне вбивство (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині).

     В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив суду, що вбивства не вчиняв. 28.07.2016 року йому зателефонувала теща — ОСОБА_8 та повідомила, що ОСОБА_7 пропала, тоді він приїхав на поїзді до м. Вознесенська, оскільки його племінник забрав машину. Того ж дня, приблизно о 15 — 16 годині, ОСОБА_8 (мати загиблої) повідомила йому, що ОСОБА_7 знайшли вбитою. Він одразу на поїзді приїхав до м. Вознесенська. За місцем їх мешкання з дружиною працівники поліції проводили огляд. На питання працівників поліції, чиї цигарки в попільничці, він повідомив, що ОСОБА_7. Потім його допитували в поліції. На наступний день, приблизно о 17 годині, поліція повезла його до м. Одеса, де він залишався на ніч напередодні. Там же була одеська поліція, перевіряли будинок, допитували його племінника з дружиною. О 6 годині він поїхав до м. Вознесенська, у тому числі до моргу. Потім відбулося поховання ОСОБА_7. На наступний день знов його допитували в поліції з 10 до 17 години. Наступного дня він вже відмовлявся їхати до поліції, оскільки йому необхідно було їхати в м. Одесу на лікування, куди він поїхав на таксі. Далі слідчий Савенко А., зателефонувавши, запитав його, коли він буде в м. Вознесенську. Обвинувачений повідомив, що приїде чи в п’ятницю чи в суботу та його було в м. Одесі затримано працівниками поліції. При цьому вилучені у нього 3 телефони, 300 євро, про що в протоколі не вказали та привезли до м. Вознесенська. Обвинувачували в вбивстві. В поліції був присутній захисник Лукіянчин П.П.

     Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 повідомив суду, що 25.07.2016 року він був вдома в м. Вознесенську та попросив дружину зібрати всі документи стосовно переказів «ВЕСТЕР ЮНІОН» та ночував вдома до вівторка до 10 години. Коли він прокинувся, то ОСОБА_8 була на роботі та документи всі не зібрала. Тоді він повідомив її по телефону, що їде в м. Одесу та попросив її привести йому документи в суботу. Але, 27.07.2016 року о 10 годині, йому потрібно було показати ці документи одній людині. 27.07.2016 року він розмовляв по телефону з ОСОБА_7 з приводу документів, просив відправити документи маршруткою, на що ОСОБА_7 повідомляла, що з роботи може вийти тільки о 19 годині. Тоді племінник знайшов йому машину «Міtsubіshі Lаncеr» та він виїхав приблизно о 17-18 годині в м. Вознесенськ, про що повідомив ОСОБА_7. З приводу відпустки, вона повідомила, що може йти у відпустку на тиждень. Дорогою до м. Вознесенську на заправці він заправив машину та купив кофе та розпалювач «Сапфір», з метою приготування шашлику на вихідні. На виїзді з Миколаєва зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що зателефонує їй за півгодини до м. Вознесенська та вказав, щоб підготувала документи та вони домовилися зустрітися на зупинці біля автопарку, куди він приїхав о 21 годині 45 хвилин. На зупинці, де сиділа ОСОБА_7 з телефоном, в машині вони 5 хвилин поспілкувалися та домовилися, що вона приїде до нього в суботу на вихідні. Крім того, вказує, що повідомляв ОСОБА_7, що купив «Сапфір». Тоді він бачив ОСОБА_2 з пивом, останній сів в білі «Жигулі». Після 1 години 28.07.2016 року він приїхав в м. Одесу, «Сапфір» залишив в машині. На ранок машину «Міtsubіshі Lаncеr» племінник забрав. Разом з тим обвинувачений повідомив, що книжки за комунальні послуги віддав господарці 31.07.2016 року або 01.08.2016 року, взяв їх у шафі на відповідному місці. Курить він «Данхил» сірого кольору. 28.07.2016 року він знаходився у поліції та курив саме ці цигарки. Крім того, обвинувачений пояснив, що на відео, наданому прокурором з камери відеоспостереження на заправній станції, знятий він, розпалювач «Сапфир» купував для приготування шашлику в суботу-неділю, який збирався готувати з дружиною. Крім того, обвинувачений стверджує, що з дружиною стосунки були нормальні, ревнощів він не виявляв, намірів вбивати дружину не мав.

     Так, потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що загибла ОСОБА_7 була його дочкою. 27.07.2016 року, приблизно о 20-21 годині, в телефонному режимі він домовився із нею про те, 28.07.2016 року вранці, він з дружиною заберуть у неї книжки по оплаті за комунальні послуги. 28.07.2016 року зранку телефон її не відповідав. Тоді він та його дружина з’ясували, що ні дома, ні на роботі дочки немає. Ворота до подвір’я будинку, де вона мешкала, зачиненні ззовні. О 10 годині він повідомив обвинуваченому по телефону, що ОСОБА_7 зникла, на що ОСОБА_1 сказав, що їде в м. Вознесенськ. Біля другої години працівники поліції запросили їх родича на впізнання загиблої на місці події. Тоді він зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про трагедію, на що той сказав, що їде в поїзді та о 17 годині просив потерпілого зустріти його. За три дні до події, ОСОБА_1 був в м. Вознесенську, те, що він повинен приїхати 27.07.2016 року дочка йому не повідомляла. Після 01.08.2016 року, ОСОБА_1 поїхав до м. Одеси, та дзвонив йому та повідомляв, що лежить тяжко хворий з інсультом та приїде 12.08.2016 року. Автомобіль «Міtsubіshі Lаncеr» з реєстраційним державним номером НОМЕР_4, потерпілому не знайомий, у ОСОБА_1 був «МЕРСЕДЕС». Крім того, потерпілий пояснив, що у червні 2015 року його дочка із обвинуваченим стали проживати окремо від батьків по вул. 1-Травня, до того 2 роки проживала у них вдома. До дочки її чоловік ставився нормально. Коли потерпілий та його дружина, розшукуючи доньку, зайшли до будинку, вони абонентських книжок не знайшли. Разом з тим, потерпілий повідомив, що обвинувачений ніколи в м. Вознесенськ без попередження не приїжджав. За чотири, п’ять місяців до вбивства його дочки, ОСОБА_1 подзвонив його дружині та вказав: «Мама, піди з нашої дороги». На що дочка потім сказала, що він був п’яний, хоча він спиртні напої не вживає.

     Свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що обвинувачений є її зятем. 27.07.2016 року вона домовилася із дочкою ОСОБА_7 про те, що 28.07.2016 року забере у неї книжки по оплаті за комунальні послуги та проведе оплату. 28.07.2016 року вона з чоловіком з’ясувала, що дочки на роботі та вдома немає. Свідок зазначила, що вона відразу не могла зайти до будинку, оскільки у дворі бігали собаки і зайти на подвір’я через це вона не могла. Зайти на подвір’я вона змогла після того, як приїхав її син, та загнав до вольєра собак. Про зникнення ОСОБА_7 вони повідомили в поліцію. Потім їй стало відомо, що ОСОБА_7 вбили. Свідок також вказала суду, що ОСОБА_7 з 2003 року не проживала з ними. Приблизно з 2008 року вона проживала з ОСОБА_1, у 2013 році вони одружилися. Скандалів між ними вона не чула, розмовляли вони англійською мовою між собою. Крім того свідок вказала, що обвинувачений не хотів, щоб ОСОБА_7 працювала, на її думку вона була у нього як рабиня, не мала ніяких прав. Одного дня він зателефонував свідку та сказав «Залиште ти і твій син ОСОБА_10 у спокої». Взагалі загибла приховувала стосунки зі свідком (мамою), оскільки обвинувачений не хотів, щоб вона спілкувалася зі своєю сім’єю.

     Свідок ОСОБА_11 повідомила суду, що з загиблою ОСОБА_7 дружили та працювали разом більше року. Свідку відомо, що через те, що ОСОБА_7 влаштувалася на роботу та через її батьків у ОСОБА_7 із чоловіком виникали сварки. ОСОБА_10 натякала свідку про розлучення із чоловіком. Щодо інтимних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 свідок також обізнана. 27.07.2016 року свідок з загиблою, спілкувалися телефоном, мали намір зустрітися, проте, ОСОБА_7 відмовила, оскільки чекала телефонного дзвінка від чоловіка, зокрема о 19 годині казала, що не може зустрітися, оскільки йде до батьків.

     Свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що загиблу ОСОБА_7 знав, оскільки працювали разом та підтримували інтимні стосунки до травня 2016 року. 27 травня 2016 року він помирився із своєю дружиною та з ОСОБА_7 стосунки були припинені. 27.07.2016 року вони разом були на роботі, де спілкувалися телефоном з виробничих питань до 18 години. 28.07.2016 року, приблизно о 9 годині, працівники стали дзвонити ОСОБА_7, оскільки вона на роботу не з’явилася. Крім того, свідок вказав, що йому відомо, що обвинувачений одного разу повернувся до дому без попередження.

     Крім того, свідок ОСОБА_2, під час повторного допиту за клопотанням прокурора, пояснив, що про зникнення ОСОБА_7 йому стало відомо 28.07.2016 року. В поліції того ж дня повідомили, що знайшли труп та скоріш всього це ОСОБА_8. 28.07.2016 року він був на роботі. Того ж дня і 29.07.2016 року його викликали в поліцію, в цей же день і допитали, там він зустрів ОСОБА_12 та ОСОБА_11, їх теж допитували. В цей день він працював повний робочий день, до поліції його відпустив директор. В поліції знаходився десь з 13-00 години, протягом приблизно 2-х годин. Свідок стверджує, що 28.07.16 року він біля поліклініки з ОСОБА_12 не перебував, а зустрів її 29.07.16 р. біля 09.00 год, мету зустрічі не пам’ятає, але не для того, щоб шукати ОСОБА_7. В таксі із ОСОБА_12 не їздив, їй викликав таксі і вона поїхала на роботу, потім з таксистом ОСОБА_13 поїхав додому один 29.07.2016 року. Таксиста ОСОБА_13 викликав 29.07.16 р. Свідок ОСОБА_2 також вказав, що додому він з ОСОБА_8 не їздив, так як на той час, а саме з травня по липень, проживав з дружиною. Разом з тим, свідок повідомив, що 27.07.16 р. після 22 год. був вдома. Того дня 27.07.16 року вдень телефонував і писав смс ОСОБА_7 з робочих питань. Використовував саме телефон, а не зв’язувався з нею по рації. Всього на роботі 4 рації: 2 — у охоронців, 1- в лабораторії, 1 — у старшого майстра. На той період він працював різноробочим. Так, одна рація знаходиться в старшого майстра та одна — в лабораторії. Десь з кінця червня — початку липня свідок працював майстром. Зв’язку по рації не було, можливість спілкуватися була тільки за допомогою телефону. В колективі на той час з’явились нові працівники та відбувались відвантажування, загружали машини і чекали результатів аналізів. Він телефонував ОСОБА_7, щоб дізнатися результати аналізів.

     Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що раніше працював таксистом. Знав загиблу ОСОБА_7 та ОСОБА_2 як клієнтів. Вони користувалися його послугами з травня, а також у червні і першу неділю липня, потім в нього машина перебувала у ремонті. Він возив їх вдвох два-три рази на тиждень. Залишав чи в центрі міста чи на вул. Р.Люксембург. Часто він забирав їх в 4-5 годин ранку з будинку по вул. Р.Люксембург та відвозив ОСОБА_7 до автовоказала, а ОСОБА_2 відвозив на вул. Будівельників. 28.07.2016 року з 8 години до 9 години він приїхав за викликом ОСОБА_2 до стоматології, де побачив ОСОБА_2 та жінку на ім’я ОСОБА_12. В таксі ОСОБА_2 повідомив йому, що ОСОБА_7 вбили. ОСОБА_2 це повідомив в присутності ОСОБА_12 Після чого ОСОБА_12 він підвіз до підприємства «Прометей», а ОСОБА_2 відвіз додому. ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп’яніння. Крім того, ОСОБА_13 повідомив, що 27.07.2016 року в період з 20.00 по 22.00 год. (було вже темно), він бачив ОСОБА_7 на зупинці біля автопарку, яка була одягнута в футболку та шорти. Коли він повертався через хвилин 15-20, ОСОБА_7 на зупинці вже не було. Коли ОСОБА_7 перебувала на зупинці, в руках в неї був мобільний телефон.

     Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що працювала разом з загиблою та підтримувала дружні стосунки. Остання влітку повідомляла їй, що думає розірвати шлюб з чоловіком, казала, що іноді вони сварилися. Свідку відомо від ОСОБА_7, що вона зустрічалася із ОСОБА_2 27.07.2016 року вона разом з ОСОБА_7 була на роботі. Потім вночі та зранку вона телефонувала загиблій, але та не відповідала. Зранку 28.07.2016 року їй телефонували та запитували, чи не знає вона де ОСОБА_7 та повідомили, що вона зникла. Свідок пішла до поліклініки оформлювати дитину в дитячий садок. По дорозі до неї під’їхали співробітники поліції та запитали, в якому одязі ОСОБА_7 вчора була на роботі та якого кольору у неї нігті. Вона все розповіла. Це було у першій половині дня. Коли вона перебувала в поліклініці до неї зателефонував ОСОБА_2 та прийшов до лікарні, він перебував в стані алкогольного сп’яніння та запропонував шукати ОСОБА_7. Дочекавшись, поки ОСОБА_12 звільниться, ОСОБА_2 подзвонив таксисту ОСОБА_13 та вони завезли її на роботу, а ОСОБА_2 поїхав далі. Про те, що ОСОБА_7 загинула, ОСОБА_2 не повідомляв. Коли вона була в поліції, їй повідомили, що ОСОБА_7 загинула та показали фото.

     Свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що працювала з загиблою ОСОБА_7. Крім того, свідок вказала суду, що загибла розповідала про сварки з обвинуваченим, який був проти її спілкування з братом та з батьками. 28.07.2016 року вона дізналася, що ОСОБА_7 не прийшла на роботу та була вбита.

     Свідок ОСОБА_15, який повідомив суду, що неодноразово судимий, зараз відбуває покарання з іспитовим строком, станом на серпень 2016 року також відбував покарання. Свідок пояснив суду, на огляді місці події був присутній в літку 2016 року, не пам’ятає чи роз’яснювалися йому права та обов’язки понятого, але стверджує, що ніяких підписів на протоколі огляду місця події не ставив, адреса в даному документі зазначена не його (він проживає: АДРЕСА_5), підпис також йому не належать. При цьому свідок пояснив, що оглядалася земля, він бачив обгорівше місце, де був труп. На цьому місці він не бачив, щоб щось вилучалося. Взагалі працівники поліції збирали пачки від цигарок, від презервативів, недопалки вздовж траси та особисто йому знайдені речі не показували. Місце, де знаходився труп, знаходилось приблизно в 5-10 метрів до траси.

     Свідок ОСОБА_16, суду пояснила, що має судимість, відбувала призначене судом покарання з іспитовим строком та станом на серпень 2016 року також відбувала покарання. На початку серпня 2016 року була запрошена слідчим Грицюком як понята на огляд місце події в селище Щербанівське. Працівники поліції вказали на місце, де вбили жінку. Свідок також пояснила, що не бачила щоб щось вилучалося саме на місці вбивства. Того дня ніякого протоколу складено не було та вона ніякого документу не підписувала. Під час пред’явлення їй протоколу огляду місця події від 02.08.2016 року (т.1, а.п.57) в судовому засіданні стверджувала, що він містить не її підписи, крім того по-батькові та адреса також зазначено невірно. Бачила тільки обгоріле місце, ніяких недопалків вона не бачила.

     Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що є братом загиблої ОСОБА_7, 28.07.2016 року батьки йому зателефонували та повідомили, що ОСОБА_7 зникла. На дзвінки вона не відповідала. Тоді він поїхав до неї до дому, переліз через огорожу, загнав собак, переліз через вікно та зрозумів, що вдома нікого немає. На ліжку знаходились речі ОСОБА_7, начебто приготовлені для того, щоб вибрати, що одягти. Про смерть ОСОБА_10 дізнався приблизно 14 годині від працівників поліції. Щодо особистого життя загиблої свідок вказує, що ОСОБА_7 своїм життям не була задоволена, оскільки довго не працювала. Крім того, свідок вказав суду, що у обвинуваченого бачив автомобіль Мерседес та ОСОБА_17, автомобіля Міцубиси ніколи не бачив.

     Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що приблизно о 8 — 9 годині він їхав по трасі з с. Щербані та його зупинив невідомий чоловік похилого віку та показав труп дівчини, біля трупу ніяких предметів не бачив, тоді свідок відразу поїхав до поліції до м. Вознесенська, де провів приблизно годину, дав відповідні пояснення. На початку другої години дня він їхав із м. Вознесенська та бачив машини на місці події.

     Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_19 суду пояснив, що був присутній на місці події під час проведення огляду місця події, де був виявлений труп ОСОБА_7, приблизно о 9 годині 30 хвилин та потім проводив експертизу трупа № 203 та експертизу № 401 обвинуваченого ОСОБА_1. Так, експерт пояснив, що тілесні ушкодження на обличчі загиблої виникли від дії тупого, тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, при падінні маловірогідно. Відбитків на трупі не було, оскільки труп обвуглений. Можливий час смерті 8-16 годин з моменту розтину трупа, тобто з 15 годин 45 хвилин. О 9 годині 30 хвилин, на місці події, при огляді трупа він зрозумів, що трупного заклякання не було, тому і смерть нічна, ближче до ранку, про що він вказав працівнику поліції. Експерт вказує, що наймовірніше смерть ОСОБА_7 настала о шостій годині ранку. За годину чи дві години до смерті загибла вживала спиртні напої, виходячи із вмісту шлунку загибла приймала їжу після 24 години. У шлунку були залишки їжи та спиртного. Щодо тілесного ушкодження на тілі обвинуваченого, які виникли за 6-24 години до судово-медичного освідування, а саме крововиливу на ділянці грудної клітини, тобто на спині, могли виникнути від удару від обмеженого контактуючого предмету, від удару цим предметом, від здавлювання спини цим предметом. Садна, які були виявлені на ліктьових суглобах та передній поверхні лівої гомілки могли виникнути від розчісування внаслідок захворювання шкіри. Разом з тим, експерт пояснив, що місце події, де виявлено труп ретельно оглядалося, ніяких недопалків біля трупу не було. Присутні на місці події, які палили, кидали недопалки в спеціальний пакет. Також експерт повідомив, що тілесні ушкодження, які мали місце у ОСОБА_7 та від яких настала смерть, не характерні для умисного вбивства, а нагадують більше нещасний випадок.

     Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що обвинуваченого не знає. Приблизно місяця два тому назад до нього приїхав слідчий та запитав, чи є в нього автомобіль «Міtsubіshі Lаncеr». На що свідок повідомив, що є. Даний автомобіль він здає в оренду, після кожного клієнта автомобіль миє в середині. Тоді працівники поліції стали оглядати автомобіль, зобов’язали транспортний засіб доставити в м. Миколаїв для огляду. Крім того, свідок пояснив, що ніяких плям на чохлах ніколи він не бачив. Коли в машині щось забували, то якщо річ є цінною, то він віддавав господарю, якщо ні — то викидав.

     Експерт ОСОБА_21, допитаний в режимі відеоконференції, пояснив суду, що ним зроблено висновок про те, що на наданих на дослідження об’єктах сліди будь-яких нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів не відсутні, а не виявлені. Якщо б дослідження проводилось іншими методами, можливо, такі сліди були б і виявлені. Питання щодо загальних якостей речовини, яка може горіти, не відноситься до компетенції даного виду дослідження, скоріш за все — до пожежно-технічної експертизи. Рідина для розпалювання вогню, до складу якої входить водно-спиртовий розчин, за своїми властивостями горить. Під час проведення даної експертизи він її не досліджував. Водно-спиртовий розчин є летучою речовиною, яка швидко випаровується. Експерт не може сказати, чи горітиме він при контакті зі шкірою людини та іншими об’єктами тканинного походження, якщо їх обробити нею, оскільки не проводив експеримент, не підпалював її. З упаковкою об’єктів дослідження було не все гаразд. Дуже важливо упаковувати їх в чисту упаковку, яка не допускає вивітрювання, випаровування легких речовин. Це відноситься і до спиртів та нафтопродуктів. Спирти, в т.ч. етиловий, легкі речовини, які через деякий короткий термін при високій температурі випаровується. Тому дуже важливо було пакувати ці об’єкти в банки з кришкою, а не в полімерні пакети, як вони були упаковані. Крім того, експерт вказав, що з 1-го серпня по 1 вересня він був у відпустці та йому не відомо, чи забезпечені райвідділи відповідними сейф-пакетами. Така проблема є майже в кожній експертизі, хоча вони звертають на це увагу, розсилають методичні рекомендації щодо упаковки. Експерт точно не може сказати, протягом якого часу дана речовина випаровується влітку, оскільки це залежить від матеріалу, на який вона нанесена, її кількості, температури, наявності вітру, погодних умов. Дуже багато чинників, які врахувати важко. Але головним є упаковка, яка, якщо б була герметичною, то результат міг бути зовсім інший. Разом з тим, експерт вказав, що не може відповісти на питання, була чи ні на об’єктах дослідження якась речовина. Є багато чинників, які могли б вплинути на результат, в т.ч порушення упаковки.

     Крім того, судом дослідженні письмові докази, а саме:

     — Висновок експерта (експертиза трупа № 203) від 29.08.2016 (т.1, а.п.111-119), відповідно до якого смерть ОСОБА_7 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлювання грудної клітини та живота. Смерть могла наступити за 8-16 годин до розтину трупу. Виявлено: суцільний крововилив в ділянці правого ока — садно, крововилив на тильній поверхні лівого зап’ястя, крововилив в ділянці нижньої губи, крововилив в лівому скроневому м’язі. Крововиливи виникли від дії тупого, тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхньою незадовго до настання смерті та належить до легких тілесних ушкоджень, а крововилив у лівому скроневому м’язі відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я. Механічна асфіксія, що супроводжувалася комплексом розладу функції центральної нервової системи, серцево-судинної системи та органів дихання відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя. Зафіксовані на трупі сліди дії високої температури посмертно. Виявлено етиловий спирт в концентрації 0,48 промилле в крові, що відповідає незначному алкогольному сп’янінню. Потерпіла при здавлювання грудної клітини та живота могла знаходитися як в горизонтальному, так і у вертикальному положенні.

     Із висновку експерта № 401 вбачається, що експертиза була розпочата 28.07.2016 року та виявлені у ОСОБА_1 садна в ділянці правого та лівого ліктьових суглобів, крововилив в ділянці грудної клітини з права задньої поверхні виникли за 6-24 годин до судово-медичного обстеження. Садна на лівій поверхні лівої кісті, передньої поверхні лівої гомілки в нижній третині виникли за 9-11 діб до судово-медичного обстеження (т.1, а.п.121-122).

     — Протокол огляду місця події від 28.07.2016 року, який складено слідчим Вознесенського відділу поліції Грицюком А.О. Відповідно до протоколу, місцем огляду є ділянка місцевості, розташована на відстані 2400 м від автодороги Р-06 «Ульянівка-Миколаїв», на відстані 14 м від асфальтованої дороги на узбіччі виявлено труп невстановленої жінки віком приблизно 30 років, трупне заклякання помірне виражене. Трупні плями у вигляді острівців при надавлюванні зникають та відновлюють свій колір через 25 секунд в 12 годин 53 хвилини. Зафіксоване місце розташування трупу. Відмічається часткове обвуглення волосся на голові, в ділянці живота, верхніх та нижніх кінцівок. На відстані 4 м 20 см від узбіччя асфальтованої дороги виявлено та вилучено недопалок цигарки «Монтекарло», який поміщено в паперовий конверт на відстані 5 м 70 см від узбіччя асфальтованої дороги на відстані 1 м 50 см від вищезазначеного недопалку цигарки «Монтекарло»; на відстані 2 м 10 см від фрагментів скла в напрямку лівого узбіччя ґрунтової дороги виявлено та вилучено недопалки цигарок «Монтекарло», який поміщено в паперовий пакет (т.1, а.п.123-137);

     — експертний висновок № 851 від 07.09.2016 року, згідно якого в складі нашарувань на поверхні представлених на експертизу: — пожежного сміття, упакованого в полімерний спец-пакет під № 2990546; — фрагментів обгорілої тканини, упакованих в полімерний спец-пакет під № 2932775; — упакованих в полімерний пакет фрагментів обгорілого одягу (шортах, бюстгалтері, трусах) нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено (т.1, а.п.153-156);

      — протокол огляду місця події від 28.07.2016 року, відповідно до якого місцем огляду є територія , що розташована в м. Вознесенську по АДРЕСА_4, згідно якого оглянуто домоволодіння загиблої ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_1, звичайна обстановка не порушена, ознаки боротьби відсутні, вилучені 2 ноутбука «Asuz», 4 мобільних телефони «NOKIA», «SAMSUNG», «IPHONE-S», банківські картки, 7 недопалків цигарок «VOQUE» (т.1, а.п.157-173);

     — протокол пред’явлення трупу для впізнання від 28.07.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_4 впізнав за зовнішніми ознаками свою дочку ОСОБА_7 (т.1, а.п.174);

     — протокол огляду місця події від 20.10.2016 року, відповідно до якого об’єктом огляду є автомобіль «Міtsubіshі Lаncеr» реєстраційний номер НОМЕР_5, із багажного відділення було вилучено змиви бурого кольору, також був вилучений чохол з заднього сидіння із плямами речовини бурого кольору (т.1, а.п.187-188);

     — згідно з протоколом отримання зразків для експертизи від 28.07.2016 року, у ОСОБА_1 були відібрані зразки нігтів з-під нігтьовим вмістом (т. 1, а.п.192); Також, згідно з протоколом отримання зразків для експертизи від 01.08.2016 року, ОСОБА_1 добровільно видав власну кров (т.1, а.п. 194).

     — згідно з протоколом отримання зразків для експертизи від 29.07.2016 року, з трупу ОСОБА_7 були вилучені зразки волосся, нігтів, мазки із статевих органів (т. 1, а.п.196).

     — із експертного висновку № 536 від 13.09.2016 року встановлено, що у загиблої ОСОБА_7 сперматозоїди не знайдені, тобто даний висновок не є належним доказам, оскільки не підтверджує жодної із обставин, які підлягають доказуванню відповідно до положень ст. 91 КПК України (т.1, а.п.199).

     — із протоколу огляду місця події від 05.08.2016 року та відеозапису до нього вбачається, що місцем події є автозаправка «СОКАР», яка розташована за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Нечаяне, вулиця Одеська, 2, зазначене місце знаходження рідини для розпалювання вогню марки «Сапфир», вилучено архівний запис з камери відеоспостереження та три чеки. Із відеозапису вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 придбав, зокрема, розпалювач вогню «Сапфир». Даний факт не заперечував сам обвинувачений в судовому засіданні, посилаючись на намір загиблої ОСОБА_7 приїхати до нього в м. Одесу у відпустку та застосування розпалювача вогню для приготування шашлику. Згідно з чеку (т.1, а.п. 221) «Сапфір» придбано 27.07.2016 року о 20 годині 12 хвилин (т.1, а.п.220-222);

     — із протоколу огляду від 16.08.2016 року вбачається, що об’єктом огляду є мобільний телефон «SAMSUNG DUOS» та мобільний телефон «LG», які видав ОСОБА_23, які, відповідно до пояснень обвинуваченого ОСОБА_1, належать йому та встановлено ІМЕІ для «SAMSUNG DUOS» 1) НОМЕР_6; 2)НОМЕР_7. Для телефону «LG» ІМЕІ НОМЕР_8. (т.1, а.п.223).

     — із протоколу огляду місця події від 28.07.2016 року, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон «SAMSUNG DUOS» в присутності ОСОБА_1, який дав дозвіл на його огляд та встановлено наявність сім-картки оператора «Лайф» та встановлено вхідні та вихідні дзвінки та встановлено номера телефонів ОСОБА_1 — НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (т.1, а.п.224-226).

     — протокол огляду місця події від 02.08.2016 року, згідно якого виявлено три недопалки цигарок у тому числі 2 недопалки від цигарок «ДАНХИЛ»;

     — висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № 655 від 10.08.2016 рок, згідно якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження на недопалках цигарок «ДАНХИЛ» №1,2 клітини збігаються з генетичними ознаками ОСОБА_1;

     — згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 11.08.2016 року ПрАТ МТС «Україна», на підставі ухвали слідчого судді було отримано тимчасовий доступ на вилучено копію електронної інформації, що була розміщена на диску (т.1, а.п.237), яка відображає телефонні контакти вхідні, вихідні дзвінки абонентів мобільного оператора МТС — телефон ОСОБА_7 (а.п.231-232);

     — також на підставі протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.08.2016 року ТОВ «Лайфселл», було надано тимчасовий доступ до речей і документів з інформацію, яка відображає телефонні контакти абонентів оператора ОСОБА_9, що була записана на диск (т.1, а.п. 237) (т.1, а.п.235-236).

     Із роздруківки з диску, отриманого під час тимчасового доступу, вбачається з’єднання мобільних номерів потерпілої та обвинуваченого 27.07.2016 року о 20:42:50, тривалість розмови 295 секунд; а також з’єднання по мобільним телефонам потерпілої та обвинуваченого 27.07.2016 року о 21:09:44, тривалість дзвінка 19 секунд. (т.1, а.п. 241)

     На а.п. 242, т.1 вбачається, застосування інтернету з мобільного телефону потерпілої ОСОБА_7 до 8 години 28.07.2016 року.

     На а.п.243, т.1 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 знаходився 27.07.2016 року о 13:23, 13:57 в м. Одесі.

     На а. п. 244, т.1 вбачається, що ОСОБА_1 телефонував ОСОБА_7 27.07.2016 року о 17:37, о 18:43, перебуваючи в м. Одесі. Згідно із смс о 20:09, ОСОБА_1 перебував у с. Кимивк Березанського району Миколаївської області. Згідно з вихідним дзвінком о 20:42 на номер загиблої ОСОБА_7, ОСОБА_1 перебував в м. Миколаєві. Згідно з дзвінком о 21:09 на номер потерпілої, обвинувачений знаходився у вказаний час в м. Нова Одеса. Згідно з смс 0:39 ОСОБА_1 знаходився в смт. Комитерново Одеської області.

     Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 667 від 12.10.2016 року, на наданому на дослідження фрагменті мотузки, що був вилучений під час огляду місця події 28.07.2016 року, було виявлено генетичні ознаки клітин, які збігаються з генетичними ознаками зразку крові ОСОБА_7 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1. Походження клітин у змиві з фрагмента мотузки від ОСОБА_1 виключається (т.1, а.п.248-253).

     На підставі висновку судово-молекулярно генетичної експертизи № 648 від 09.08.2016 року встановлено, генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на недопалках цигарок «ВОГ», в серветці матерчатій № 3, в піднігтьовому вмісті, зрізів нігтів з лівої та правої рук ОСОБА_1 та піднігтьовому вмісті зрізів нігтів з лівої та правої рук ОСОБА_7 виявлено клітини з ядрами та визначено їх генетичні ознаки. Крові в об’єктах (6-19) не виявлено (т.2, а.п.5-17). Генетичні ознаки клітин на недопалках цигарок «ВОГ» та у піднігтьовому вмісті зрізів нігтів з лівої та правої рук ОСОБА_7 збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками ОСОБА_7 та не збігаються і з генетичними ознаками ОСОБА_1.

     Генетичні ознаки клітин піднігтьовому вмісті зрізів нігтів з лівої та правої рук ОСОБА_1 збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками ОСОБА_1 і не збігаються з генетичними ознаками ОСОБА_7

     Згідно з висновком судово-молекулярно генетичної експертизи № 849 від 28.12.2016 року, під час дослідження змивів РБК, з внутрішньої поверхні багажного відділення та з салону автомобіля, а також чохла автомобіля «Міtsubіshі Lаncеr» державний номер НОМЕР_5, встановлено, що у вирізках з чохла від автомобіля виявлено кров людини, які є змішаними, містять генетичні ознаки більше ніж трьох осіб, не мають домінуючого ДНК профілю, у зв’язку з чим не придатні для молекулярно-генетичної ідентифікації (т.2, а.п.22-29).

     Постановою слідчого Вознесенського ВП ГУНП (т.2 а.п.30-33) від 29.12.2016 року предмети та речі, вилучені під час досудового розслідування, визнано речовими доказами.

     Таким чином, суд, оцінюючи зібрані та надані стороною обвинувачення докази по обвинуваченню ОСОБА_1 на предмет доведеності зазначених сторонами кримінального провадження обставин, приймає до уваги вимоги ч.1 ст. 94 КПК України, згідно якої суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_1  вчинив кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

     Саме до такого висновку прийшов суд з огляду на наступне. Зокрема, стороною обвинувачення не доведено часу вчинення злочину. Відповідно до обвинувального акту зазначено, що ОСОБА_1 приблизно о 22 годині прибув до місця мешкання ОСОБА_7, де шляхом здавлення грудної клітини та живота вчинив умисне вбивство останньої, смерть якої настала внаслідок механічної асфіксії. Натомість, відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупу № 203 (т.1, а.п. 115-119) експертиза розпочата 28.07.2016 року о 15 годин 30 хвилин, смерть ОСОБА_7 могла наступити за 8-16 годин до розтину трупа. Тобто, згідно висновку суду можливий часовий проміжок часу смерті ОСОБА_7 7 година 30 хвилин 28.07.2016 року і 23 година 30 хвилин 27.07.2016 року. Із показів експерта ОСОБА_19 вбачається, що він приймав участь в огляді місця події безпосередньо при виявленні трупа та шляхом огляду трупу о 9 годині 30 хвилин встановив, що трупного заклякання не було, тому і смерть нічна, ближче до ранку про, що він вказав працівникам поліції. Експерт вказує, що скоріш за все смерть ОСОБА_7 настала о шостій годині ранку, за годину чи дві години до смерті загибла вживала спиртні напої, виходячи із вмісту шлунку загибла приймала їжу після 24 години. Разом з тим, із матеріалів кримінального провадження, зокрема із протоколу тимчасового доступу від 12.08.2016 року (а.п.т, а.п235-236), диск до протоколу (т.1, а.п.237), роздруківки інформації з диску (т.1, а.п.244), вбачається, що в момент найбільш ймовірного часу смерті ОСОБА_7 зазначеного експертом при роз’ясненні висновку експертизи ОСОБА_1 на території Вознесенського району не перебував.

     Крім того, прокурор в обвинувальному акті зазначає, що ОСОБА_1, застосовуючи заготовлений зазделегіть розпалювач для багаття, підпалив труп ОСОБА_7 та із протоколу огляду місця події, де було виявлено труп від 28.07.2016 року, вбачається, що труп обвуглений. З протоколу огляду місця події від 05.08.2016 року та відеозапису до нього вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 придбав, зокрема, розпалювач вогню «Сапфир». Згідно чеку (т.1, а.п. 221, «Сапфір» придбано 27.07.2016 року о 20 годині 12 хвилин) (т.1, а.п.220-222). Проте, відповідно до експертного висновку № 851 від 07.09.2016 року, встановлено, що в складі нашарувань на поверхні представлених на експертизу: пожежного сміття, фрагментів обгорілої тканини, фрагментів обгорілого одягу (шортах, бюстгалтері, трусах) нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено, що також підтвердив експерт в судовому засіданні, роз’яснюючи висновок експертизи (т.1, а.п.153-156).

     Вказаний розпалювач як речовий доказ в ході досудового слідства виявлений не був та як зазначав обвинувачений він залишив його в автомобілі «Міtsubіshі Lаncеr». Крім того, досудовим слідством не встановлено місця безпосереднього вчинення злочину. Із протоколу огляду місця події від 28.07.2016 року, а саме місця проживання загиблої ОСОБА_7, вбачається, що звичайна обстановка не порушена, ознаки боротьби відсутні. Під час проведення огляду місця події 28.07.2016 року безпосередньо на місці виявлення трупу ОСОБА_7 жодних слідів обвинуваченого ОСОБА_1 виявлено не було. Крім того, висновки молекулярно-генетичних експертиз не підтвердили наявності в піднігтьовому вмісті з пальців рук загиблої ОСОБА_7 наявності генетичних ознак обвинуваченого ОСОБА_1. Так само в піднігтьовому вмісті зрізів нігтів обвинуваченого — генетичних ознак потерпілої виявлено не було.

     Щодо недопалків цигарок, на яких були виявленні генетичні ознаки обвинуваченого, вказані речові докази є недопустимими через недопустимість протоколу огляду місця події в ході якого вони були вилучені, та як наслідок недопустимості експертизи проведеної щодо них про що зазначено вище. Так, з огляду на надані свідками ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які були понятими під час огляду місця події згідно з протоколом від 02.08.2016 року (т.1, а.п. 22 — 23, 57-61), а також оспорили дійсність підписів виконаних від їх імені в протоколі, суд визнає вказаний протокол недопустимим доказом відповідно до положень ст. 86 КПК України. Також суд звертає увагу на той факт, що недопалки цигарок «Данхил», які згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 655 від 10.08.2016 року (т.1, а.п. 203-210) містять генетичні ознаки ОСОБА_1 були вилучені через п’ять днів після проведення огляду місця, де був виявлений труп 28.07.2016 року. Натомість як експерт ОСОБА_19, будучи учасником першого огляду місця події, вказував на те, що перший огляд проводився ретельно та недопалків біля трупу виявлено не було. Оскільки визнано недопустимим як доказ додатковий протокол огляду місця події від 02.08.2016 року в ході якого було вилучено три недопалки від цигарок, у тому числі 2 недопалки від цигарок «ДАНХИЛ» — на підставі положень ч. 5 ст. 101 КПК України, суд визнає недопустимим як доказ висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № 655 від 10.08.2016 року ( т.1, а.п. 203-210).

     В ході досудового слідства оглянутий автомобіль «Міtsubіshі Lаncеr», який належить свідку ОСОБА_20, проте висновком експертизи № 899 від 28.12.2016 року не підтверджено відповідність генетичних ознак виявленої крові на чохлах автомобіля генетичним ознакам ОСОБА_7 За даним висновком експертизи виявлено кров трьох невідомих осіб, крім того, машину оглядали через значний проміжок часу після вчинення злочину — у жовтні 2016 року та свідок вказав, що машиною користувалися та він її ретельно прибирав. Це не підтверджує той факт, що вказаний транспортний засіб використовувався, як знаряддя вчинення злочину.

     Крім того, стороною обвинувачення не спростовано показання обвинуваченого про його алібі, зокрема про те, що в період часу, коли могла ймовірно настала смерть потерпілої він перебував в м. Одесі.

     Із показів свідків ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_2 перебували в інтимних стосунках. Проте із цих показів не вбачається, що це було відомо обвинуваченому та про те, що у нього був намір її вбити.

         На думку суду, стороною обвинувачення не перевірено інші версії вчинення злочину, всупереч вимогам ч.2 ст.9 КПК України.

     Так, за змістом ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтований і вмотивованим.

     За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., при визначенні кримінального обвинувачення кожному гарантовано право на справедливий розгляд справи щодо нього незалежним і безстороннім судом і застосування презумпції невинуватості.

     Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

     Крім того, суд бере до уваги роз’яснення, які містяться в п.п. 17, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року (з наступними змінами), в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. При постановленні вироку суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов’язаний постановити виправдувальний вирок.

     Згідно ст. 92 КПК України, обов’язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів — на сторону що їх подає.

     Відповідно до ст. 17 КПК України, ніхто не зобов?язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

     Також, враховуючи ч. 5 ст. 9 КПК України, суд бере уваги практику Європейського суду з прав людини, де також зазначається, що тягар доведення факту вчинення підсудним злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, про що висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 77 Рішення по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» («Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain») № 10590/83 від 6 грудня 1988 року та § 39 Рішення Страсбурзького суду «Капо проти Бельгії» (Capeau v. Belgium) № 4291/98 від 13 січня 2005 року.

     Таким чином, у Рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» зазначено, що принцип презумпції невинуватості вимагає, щоб, виконуючи свої обов’язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов’язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого.

     Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що обставини, зазначені в обвинувальному акті, не відповідають зібраним по справі доказам.

     Тому, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, вчинено обвинуваченим ОСОБА_1, тому обвинувачений підлягає виправданню в обвинуваченні, відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України.

     Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

     Судові витрати віднести на рахунок держави.

     На підстав викладеного, керуючись ст. 373-374 КПК України, колегія суддів, —

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1  у пред’явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 115 КК України — визнати невинуватим та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдати через недоведеність вчинення ним кримінального правопорушення.

Виправданого ОСОБА_1 негайно звільнити із-під варти в залі суду.

Судові витрати віднести на рахунок держави (т.1, а.п.152, 202; т. 2 а.п.4, 21).

Речові докази: 1) фрагмент мотузки, зразки пожежного сміття, фрагменти обгорілого одягу, 4 недопалки від цигарок «Монтекарло», скляну пляшку з етикеткою «Стела Артуа», фрагменти (уламки) скла, фрагмент акцизної марки, три паперові серветки, три папірця з рукописним текстом, пластикову картку від стартового пакету, сім недопалків від цигарок «ВОГ», фрагмент мотузки, упаковку від цигарок «Президент» з чеком, чотири сліди папілярних узорів; 2 недопалки цигарок «ДАНХИЛЛ», недопалок цигарки «Ротманс», матерчату серветку, три коробки з-під презервативів «Гороскоп любви…», упаковку з-під презерватива «Неваляшка…», один неупакований презерватив, зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук, мазки та тампони з біологічними слідами ОСОБА_7, зразки волосся з різних частин голови ОСОБА_7, зразки крові ОСОБА_7, зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук ОСОБА_1, 2 мобільних термінали: «SAMSUNG DUOS» з ІМЕІ 1) НОМЕР_6; 2) НОМЕР_7. та «LG», ІМЕІ НОМЕР_8, змиви з внутрішньої поверхні багажного відділення, які знаходяться в камері речових доказів Вознесенського ВП ГУ НП України в Миколаївській області — знищити.

Речові докази: 2) вилучені 2 ноутбука «Asuz х552С», «Asuz F-5», мобільні термінали «SAMSUNG SM-G 355Y/DS», ІМЕI 1: НОМЕР_9, ІМЕI 2:НОМЕР_10; «NOKIA 6300», ІМЕI НОМЕР_11; «NOKIA 6700с-1», ІМЕI НОМЕР_12; «IPHONE-S» з невстановленим ІМЕI, три пластикові картки ПриватБанку, які залишені під розписку потерпілому ОСОБА_4, передати йому.

Речові докази: вилучені в результаті огляду на АЗС «Сокар», розташованої в с. Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області, відеозапис та чеки; вилучений в результаті огляду архіву відео з камери зовнішнього відеоспостереження, розміщеної в місті Миколаєві у напрямку з м. Одеси до м. Нова Одеса відеозапис; електронні дані тимчасового доступу до речей та документів, що містяться на двох оптичних дисках, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження — залишити в матеріалах кримінального провадження.

Зняти арешт, накладений на чохол заднього сидіння транспортного засобу автомобіля «Міtsubіshі Lаncеr» державний номер НОМЕР_5, який належить ОСОБА_1 та повернуту чохол власнику (т.1, а.п.190).

Зняти арешт, накладений на мобільні телефони: «SAMSUNG DUOS» з ІМЕІ 1) НОМЕР_6; 2) НОМЕР_7 та «LG», ІМЕІ НОМЕР_8, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУ НП України в Миколаївській області та належать ОСОБА_1, повернути йому як власнику (т.1, а.п.127-128).

На вирок суду учасниками процесу можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а виправданим в той же строк з дня вручення копії вироку.

           Головуючий суддя        (підпис)                            Н.В. Домарєва

           Суддя                   (підпис)                         Н.Б.Зубар

           Суддя                   (підпис)                         О.В.Миронова

З оригіналом згідно:

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*