Прокуратура не оскаржила адмін. постанову суду, щодо ознак корупційних дій громадянки «Т», рішення набрало законну силу

Прокуратура не оскаржила адмін. постанову суду, щодо ознак корупційних дій громадянки «Т», рішення набрало законну силу 25 липня 2017р.

screenshot_4

screenshot_5

 

Справа № 473/1331/17

П О С Т А Н О В А

іменем  України

«12» липня 2017 р.   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі  судді Миронової О.В.,

за участю секретаря Туришевої К.В.,

прокурора Стоянова Р.О.,

захисника ОСОБА_1,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від УЗЕ в Миколаївської області ДЗЕ Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, заміжньої, ІНФОРМАЦІЯ_3, секретаря Вознесенської міської ради, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4,

— за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 Кодекс України про адміністративні правопорушення, суд

                                     В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №51 від 28 квітня 2017 року, складеного старшим оперуповноваженим УЗЕ в Миколаївської області ДЗЕ Національної поліції України майором міліції ОСОБА_3 секретарь Вознесенської міської ради ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності, через те, що вона будучи депутатом міської ради , а звідси і суб’єктом, на якого поширюється дія п. б п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції, 19.11.2015 р. на 1-й сесії Вознесенської міської ради 7 скликання при розгляді питання про обрання секретаря Вознесенської міської ради приймала участь у розгляді зазначеного питання, виступала за — для підтримки своєї кандидатури та голосувала за внесення її прізвище, ім’я, по батькові в бюлетень для таємного голосування з метою обрання її секретарем міської ради. У зв’язку з непідтриманням її кандидатури більшістю депутатських голосів, в ході того ж пленарного засідання міський голова ОСОБА_4 повторно вніс кандидатуру ОСОБА_2 для обрання її секретарем міської ради шляхом таємного голосування, запропонувавши внести прізвище ОСОБА_2 в бюлетень для таємного голосування друкованим способом. ОСОБА_2 знову приймала участь у розгляді зазначеного питання та голосувала про прийняття рішення щодо внесення її прізвища в бюлетень для таємного голосування з метою обрання її секретарем міської ради (рішення №6 від 19 листопада 2015 року ). При цьому, перед головуванням за свою кандидатуру, ОСОБА_2 про наявність у неї конфлікту інтересів не повідомляла, від участі у голосуванні не відмовлялась, заходи щодо врегулювання конфлікту інтересів не вжила. Приватний інтерес ОСОБА_2 Л,М. проявлявся у можливості отримати посаду секретаря міської ради, що включає в себе отримання заробітної плати, надбавок, премій, опалчуваної відпустки, збільшення трудового стажу. Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями порушила вимоги ст.28, ч.2 ст.35 ЗУ «Про запобігання корупції», тобто вчинила правопорушення, передбачені ч.1,ч.2 ст.172-7 КупАП..

ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчинені правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст.172-7 КУпАП себе не визнала та пояснила, що вона була депутатом Вознесенської міської ради 7-го скликання, вона приймала участь у засіданні Вознесенської міської ради на якій за пропозицією міського голови було вирішенно питання про внесення її кандидатури до бюлетеня для таємного голосування на посаду секретаря міської ради. ОСОБА_2 дійсно проголосувала за внесення її кандидатури до бюлетеня, але не була обрана. Після голосування за обрання іншого депутата на посаду секретаря міської ради, якого також не було обрано, міський голова знову запропонував внести кандидатуру депутата міської ради ОСОБА_2 до бюлетеня для таємного голосування для обрання її секретарем міської ради. Вона знову голосувала За внесення її кандидатури. Виною себе не визнає, так як будучи депутатом Вознесенської міської ради виконувала свої представницькі функції.

Захисник ОСОБА_2 — ОСОБА_1 просив провадження по справі закрити в зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що вина ОСОБА_2 повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, та просив накласти на неї адміністративне стягнення.

Суд, вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, та доводи прокурора, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази, приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Ст.1 Закону України Про запобігання коррупції передбачено, що потенційний конфлікт інтересів це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Під приватним інтересом розуміється будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, а реальний конфлікт інтересів — це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з вимогами ст. 38 Конституції України встановлено право громадян вільно обирати і бути обраним до органів місцевого самоврядування, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.19 Закону України Про статус депутатів місцевих рад та ч.6 ст.49 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить і набуває право ухвального голосу з моменту визнання його повноважень відповідної ради, має право обирати та бути обраним до органів відповідної ради.

Тобто, голосування депутата за обрання секретаря міської ради, а також прийняття участі у вирішенні питань пов’язаних з його обранням, є його правом і участь в такому голосуванні є здійсненням депутатом представницьких повноважень, а не реалізацією її приватного інтересу.

Згідно ст.1 Закону України Про запобігання корупції потенційний конфлікт інтересів це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на обєктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Під приватним інтересом розуміється будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, а реальний конфлікт інтересівце суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. В протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що суть правопорушення з боку ОСОБА_2 полягала в тому, що вона, будучи обраною депутатом селищної ради і будучи кандидатом на обрання секретарем цієї ради, публічно не повідомила сесію селищної ради про ці обставини, які утворювали конфлікт інтересів, і взяла особисту участь у голосуванні з питань включення її кандидатури двічі до бюлетеня для таємного голосування для обрання серетарем міської ради. У той же час, згідно ст. 50 Закону України Про місцеве самоврядуваннясекретар селищної ради обирається радою з числа її депутатів за пропозицією голови цієї ради. Таким чином, наведені положення Закону прямо передбачають, що кандидатом на посаду секретаря ради може бути лише депутат цієї ради, у зв’язку з чим необхідність публічного повідомлення кандидатом сесію про ці обставини позбавлена будь-якого сенсу і правового значення у звязку з їх очевидністю і необхідністю виконання цієї норми закону. Тобто, виходячи з наведених положень закону, висунення певного депутата селищної ради кандидатом на посаду секретаря ради пов’язане з необхідністю виконання радою своїх повноважень та обовязків як органу місцевого самоврядування і є публічним, а не приватним інтересом. Крім цього, згідно ч.2 ст.19 Закону України Про статус народних депутатів депутат має право обирати і бути обраним до органів відповідної ради, і в разі обрання депутата до органів ради, зокрема, секретарем ради, він має виконувати відповідні функції, повноваження та обов’язки, передбачені ст.50 «Про місцеве самоврядування в Україні» в інтересах ради і громади міста.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що приймаючи участь у голосуванні щодо вирішення питання про включення її кандидатури до бюлетеня для обрання її секретарем міської ради для таємного голосування друкованим способом та покладення на неї повноважень секретаря міської ради, ОСОБА_2 діяла не особисто, а рішення приймалося колегіальним органом, тобто депутатським корпусом на сесії міської ради, із дотриманням передбаченої законом процедури.

Звідси суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки складу адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 ст. 247 КупАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_2  підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи обставини справи, на підставі ст. 247 КУпАП України, керуючись ст.ст.283-285 КУпАП України,-

                                                     П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 — закрити у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

    Суддя:                                                                                 О.В.Миронова

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*