Прес-тур до Києва «Вознесенськ онлайн»: одним словом людину можна знищити або посприяти міжнародному конфлікту. Особливо, коли це слово -журналіста

 

Наскільки важливі факти, термінологія та повнота інформації: Кейс Річбург та Пітер Дікінсон про роль ЗМІ у висвітленні конфліктів

 

Своїм досвідом журналістської роботи поділилися  відомі іноземні журналісти Кейс Річбург та Пітер Дікінсон  з 12-ю журналістами Миколаївської та Донецької областей, які в липні 2018 року  взяли участь у Прес-турі до Києва.

 

Прес-тур був організований за підтримки Естонського центру східного партнерства та державного департаменту США в рамках проекту «Розвиток професійної спроможності представників регіональних ЗМІ в Україні»

 

Від міста Вознесенська  на цих зустрічах була журналіст інформаційно-аналітичного  порталу «Вознесенськ-онлайн» Тетяна Зелінська.

_______________________________________________________________________

1 /

Засоби масової інформації мають величезний вплив на формування суспільної думки про поточні події, та, нерідко, на подальший розвиток подій. Відтак журналісти мають усвідомлювати свою відповідальність та ретельно дотримуватися професійних стандартів під час висвітлення конфліктів. Це особливо важливо сьогодні для України, коли на одній території йде війна і люди засинають у підвалах під звуки пострілів, а інші – живуть звичайним мирним життям.

На цьому наголосили Кейс Річбург, колишній журналіст The Washington Post (1990 – 2013), науковий співробітник Інституту політології Гарвардського університету, лектор з міжнародного кореспондентства в Університеті Прінстон (Princeton University), автор книги: «За межами Америки: зустріч чорношкірої людини з Африкою», та Пітер Дікінсон, видавець журналів «Business Ukraine» та «Lviv Today», під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Кейс Річбург нагадав приклади з новітньої історії, коли дії журналістів безпосередньо сприяли ескалації конфлікту (розпалювання міжнаціональної ворожнечі під час геноциду в Руанді, коли загинуло близько м одного мільйона жителів національності  «тутси»; поточного конфлікту у М’янмі), та протилежний випадок, коли ЗМІ свідомо вирішили не висвітлювати події, щоб не загострювати ситуацію (заворушення в Детройті, США, у 1967 році).

«Основні правила для журналістів у процесі висвітлення конфлікту, зазначив він – пріоритет особистої безпеки, дотримання балансу між висвітленням подій та нерозголошенням інформації, яка є військовою таємницею, вибір максимально зваженої термінології, заснованої на фактах», – наголосив Кейс Річбург.

Як доказ потужності впливу ЗМІ на громадську думку Пітер Дікінсон навів приклад висвітлення російськими ЗМІ Революції гідності в Україні у 2014 році та усіх подальших подій. На той час він працював головним редактором телеканалу єврейської громади Jewish News One, в Україні. У певний момент представники єврейської громади в Росії почали закликати їх негайно виїжджати з України, щоб уникнути розправи з боку протестувальників — «фашистів».

pres-tur-kiev-9-10-iyulya-2018-021

«Ми були тут, у Києві, на Майдані у буквальному сенсі слова, проте нас запевняли, що ми «не розуміємо, що робиться на Майдані», тому що вони «знають правду» з російського телебачення. І це не були якісь недалекі люди – це були поважні представники російської єврейської громади. Але вони повірили», – згадує він. За словами Пітера Дікінсона, Україна опинилася в особливо вразливій ситуації в першу чергу через те, що до 2014 року світ про неї майже нічого не знав. «Україна була таким-собі «білим аркушем», і коли Росія спробувала намалювати на цьому аркуші свастику – їм вдалося, тому що цьому не було чого протиставити. Росія могла стверджувати що завгодно, тоді як Україні залишалося сказати, що це неправда. І людині, яка виходить і каже «Це неправда», завжди вірять менше, ніж тому, хто озвучив перше твердження», – зауважив Пітер Дікінсон. До браку будь-яких знань про Україну, зазначає він, додалися антиамериканські настрої певної частини західної громадськості, і, відповідно, схильність симпатизувати і вірити Росії т її ЗМІ. На думку Пітера Дікінсона, і зараз ситуація для України у світовому інформаційному полі залишається дуже хиткою – як може свідчити нещодавня ситуація із зауваженням від FIFA до хорватського футболіста за вигук «Слава Україні!» на Чемпіонаті світу і те, як це висвітлили деякі світові ЗМІ.

На думку експертів, потужним інструментом для протидії пропаганді і фейковим новинам, окрім відповідальної роботи журналістів, є також підвищення медіа грамотності громадян, і в багатьох країнах вже розробляють такі програми. «Уміння читати інформацію в Інтернеті настільки ж важливе, як було колись саме уміння читати. Іноді люди можуть репостити щось у Твіттері, не проглянувши, чи це надійне джерело, який там URL, хто люди, які ставлять вподобання або поширюють це. Якщо ви бачите, що повідомлення підхопили якісь расистські чи фашистські спільноти – навряд чи ви захочете приєднатися», – зауважив Кейс Річбург.

«Нам потрібно задуматися про навчання громадян вже з раннього віку, як правильно споживати інформацію, тому що досвід України показав нам, що у цьому випадку мова йде не просто про альтернативне бачення, а про воєнну машину. Конфлікт в Україні – яскравий приклад війни, у якій інформація відіграє ключову роль, аналогів якій немає у світовій історії, і це має бути застереженням для усіх. Ми всі вразливі до інформаційної війни, і Україна зараз – у ситуації, коли вона може допомогти усьому світу захиститися самим, навчаючись з її досвіду», – зазначив Пітер Дікінсон.

( авт. – спілкування з цими відомими журналістами , наведені приклади із історії окремих країн ще раз переконали нас в тому,  що помилка журналіста при висвітленні тих чи інших подій, особливо військових конфліктів , дорівнює помилки сапера при розмінуванні. Відмінність у тому, що сапер  гине один, а із-за помилки  ( або свідомої не зовсім правдивої інформації) журналіста можуть постраждати сотні людей.)

pres-tur-kiev-9-10-iyulya-2018-010

Тетяна Зелінська, журналіст інформаційно-аналітичного порталу  «Вознесенськ-онлайн».

 

 

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*