Не пропусти

Нової владі міста залишилася стара проблема

 Ресурсы природы не бесконечны: чтобы их сохранить, необходимо замкнуть и замедлить жизненный цикл всех вещей, которые производит и использует человек. Ноль отходов!

 

Віктор Бучинський: всі купували долари та євро, а я сміття (ВІДЕО)

 

Віктор Бучинський: всі купували долари та євро, а я сміття (ВІДЕО)
Віктор Бучинський: всі купували долари та євро, а я сміття (ВІДЕО)
Віктор Бучинський: всі купували долари та євро, а я сміття (ВІДЕО)
Віктор Бучинський: всі купували долари та євро, а я сміття (ВІДЕО)
Віктор Бучинський: всі купували долари та євро, а я сміття (ВІДЕО)
Віктор Бучинський: всі купували долари та євро, а я сміття (ВІДЕО)
Віктор Бучинський: всі купували долари та євро, а я сміття (ВІДЕО)
Віктор Бучинський: всі купували долари та євро, а я сміття (ВІДЕО)


Віктор Бучинський один з тих людей, що не змогли сидіти склавши руки. Майже 2 роки тому він перейнявся проблемою відсутності культури сортування у Берегові. А ще через 9 місяців вирішив запропонувати людям альтернативу та створив пункт прийому вторинної сировини «Кольорові баки».

— Вікторе, з чого все почалося?

— Коли я задумався про проблему сортування відходів, зрозумів, людям потрібно не тільки розповідати, а й запропонувати альтернативу. Тому вирішив відкрити приймальний пункт.

— Багато людей думають, що це дуже вигідна справа і на смітті можна добряче заробити. Чи так це?

— Дуже хороше зауваження, запитання. Багато хто думає, що ми вже тут заробили мільйони, якісь великі статки. Це зовсім не так. Ціни на вторинну сировину дуже низькі. На це впливає декілька чинників: вплив вторинної сировини з-за кордону, він навіть тепер триває, потік постійний, незважаючи на карантин. Вторинна сировина це ПЕТ-плівка, картон, навіть ПЕТ-пляшки вони їдуть до нас в Україну, так як за кордоном сортування врегульовано законодавством і там ти мусиш сортувати і сировини є надлишок. А ще вона кращої якості, частіша, не зібрана з полігону, тобто відсортована вдома і, звісно, наша сировина з нею дуже тяжко конкурує.

— Я правильно розумію, українцям дешевше закуповувати сміття із закордону?

— Так. В нас нема роздільного сортування, тобто практично вся вторинна сировина потрапляє на полігони. Ви можете собі уявити, коли ПЕТ-пляшка потрапила в загальний контейнер сміттєвоза, який ще при тому спресовує сміття, то ви навіть не побачите якого кольору та пляшка після того, як ви її виберете з того сміттєвоза. Не мають у сміттєвози потрапляти пляшки. Я записував ролики, розповідав — як ви собі уявляєте з якою пляшкою приємніше працювати? З чистою чи коли вже на ній всеможливі забруднення?

— Слушно пояснити всім, хто читатиме це інтерв’ю, як правильно сортувати?

— Перш за все, я раджу дивитися на маркування упаковки ще при закупці товарів. Так, це тяжко. Я і сам ходжу до наших супермаркетів де інколи зовсім ніякого маркування немає. Споживачам раджу передивлятися, адже не всі товаровиробники вказують маркування, тобто якого виду пластик варто тільки здогадуватися. По можливості, уникайте придбання упаковок, як ми їх називаємо «шуршиком». У них продають крупи, цукерки та багато інших товарів. Вони, на жаль, не йдуть на переробку, тільки на утилізацію, а це зовсім інший процес.

Вторинна сировина при здачі має бути промита та просушена. Обов’язково промивати тару з під молочних продуктів. Картон та папір повинен бути сухим та зменшеним в об’ємах (об’ємні ящики варто розкласти). Варто розуміти, що одноразові серветки, рушники, туалетний папір та памперси не йдуть на переробку. Є і спірна сировина, як наприклад, лотки з яєць. Хтось їх приймає, хтось ні. Хоч це, частіше за все, вже перероблена вторинно сировина, ми у себе їх приймаємо.

— Що можна виготовити з пластику, картону, скла та інших матеріалів?

— Перше про що ми маємо думати навіть не те, що можна виготовити потім, а як вже зараз впливає пластик на нас. Якщо ви думаєте, що Пет-пляшка, яка плаває по воді, не завдає шкоди довкіллю, і вам особисто, ви дуже в цьому помиляєтеся. Пластик розпадається на мікропластик, схожий на пластівці. І риба та річкова птиця його їдять. А потім разом з рибою їмо його і ми. От звідти і онкологія і багатого різних захворювань. Навіщо ж здавати картон? У нас є велика проблема вирубки лісів. Кубометри лісу йдуть на виготовлення паперу. Якщо я не помиляюсь, одна тонна паперу потребує близько 17 дорослих дерев. То ж чому ми не використовуємо його повторно?

Скло навіщо здавати? Бо так ми можемо не витрачати заново природні ресурси, наприклад кварцовий пісок, енергоресурси на перепланування цього піску щоб з нього отримати скло. І найгірше, що воно валяється під ногами.

— Чи все скло можна здавати?

— Ні. Скло має бути без напилення, без домішок металу. Здавати можна скляні пляшки, віконне скло. Інше питання, що не всі заводи приймають тару. На жаль, у нас це не врегульовано законодавством і іноді заводам дешевше купити нову пляшку ніж прибрати свою стару. Я вважаю це неправильно.

— Чи часто, зважаючи на низьку ціну за вторсировину, люди безкоштовно здають те, що назбиралось?

— Так, є і знайомі, і незнайомі люди, що залюбки безкоштовно здають пляшки, картон та інше. У нас ще є той стереотип, коли люди асоціюють сортування з ознакою зубожіння. В Європі сортувати це круто. Коли я питаю своїх знайомих, чому вони не сортують сміття, вони кажуть- ми не маємо на те часу, у мене не вистачає місця щоб це все розсортувати і такі різні причини називають. Так, в ідеалі треба все по різним пакетам сортувати, навіть ПЕТ-пляшки по кольорам і окремо від кришок, але я пояснюю, що приносити сировину ви можете і не настільки добре відсортовану, просто принесіть, не викидайте це у смітник. Навіть в Угорщині там є контейнери для органічних відходів та для вторинної сировини. А вже на сортувальних лініях все відбирають по категоріям.

— Ви були в Угорщині на початку року. І не на екскурсію, а щоб прибирати наше українське сміття. Розкажіть про це.

— 28-го лютого цього року в сусідній Угорщині, неподалік міста Вашарошнамень в селі Тісесолко на базі водного господарства були збори, куди були запрошені і представники водного господарства Закарпатської області і ми разом з угорськими еко-активістами, водниками прибирали зону розливу річки Тиса. Це ліси де, на жаль, переважна більшість нашого сміття. Є і з Румунії і з Угорщини, але найбільше — наше.

— Ви часто на своїй сторінці показуєте, як доводиться прибирати навіть місця відпочинку. Завжди зі сміттєвими пакетами виходите на пікнік?

— Шкодую, що все прибрати дуже важко і практично неможливо. Але, що в моїх силах, обов’язково прибираю.

— «Кольорові баки» єдиний пункт прийому в Берегові?

— Ні. Є і інші. Але ми відрізняємося тим, що приймаємо неліквідну вторсировину. Більшість пунктів приймають тільки те, що потім зможуть вигідно продати. Ми ж приймаємо і батарейки, і пінопласт, і тетрапаки. До речі, тетрапаки зараз теж не переробляють. Але нехай краще у нас почекають «свого часу» ніж на полігоні. Коли люди приносять щось «неліквідне» я пояснюю їм, що це не можна переробити, але все одно приймаю. Не завертати ж їх додому з цим «добром».

— Що до використаних батарейок та акумуляторів. Їх відвозять аж до Румунії, бо там найближче завод по їх переробці.

— Акумулятори, батарейки потрібно здавати обов’язково. Вони несуть неймовірну загрозу, забруднюючи води та грунти.

— Як привчати дітей до сортування? Та який вік найактивніших сортувальників?

— Часто таке буває, що перший раз вторинну сировину приносять батьки з дітьми, а на наступний раз вже діти приводять сюди батьків. Дітей потрібно привчати змалечку, але в жодному разі не в примусовій формі. Дитині треба пояснити в ігровій формі, що відходи можна розсортувати граючись. Перший, другий, третій раз, а потім вона сама вже зрозуміє і сама буде сортувати. Для неї це стане цікаво, а потім це входить у звичку і рука не піднімається викинути пляшку, обгортку з цукерки чи з морозива десь на землю. По віку важко когось виділити, бо був випадок, коли 90-річна мешканка міста Берегово змогла відсортувати 400 кг картону. Я її всім приводжу у приклад.

— Які у Вас плани на майбутнє?

— Хотілося б зробити завершений цикл. Тобто зараз ми на стадії «прийомки». А хочеться, щоб було ще сортування, переробка і 3-ій цикл — виготовлення готової продукції. Але для цього потрібно фінансування, великі кошти. Я б хотів, щоб законодавство зобов’язало виробників ПЕТ-пляшок забирати свою тару. Такий приклад є в Угорщині. Відома у всьому світі компанія, що займається розливом газованої води зініціювали прибирання річок від пластику. В Україні такого не вистачає.

— Сподіваємось, що з кожним днем в Україні та Закарпатті, зокрема, все більше людей, які сортують за здають сировину на вторинну переробку.

http://econews.bei.org.ua/2020/11/blog-post_47.html

http://www.mukachevo.net/ua/news/view/2228839

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан.