Громада на сторожі Конституції: Час активно діяти

Інформація для тих, хто думає, а не тільки голосує.
Згадаймо 1962 рік. З 30500 сіл дві третіх зробили неперспективними. І відповідні наслідки: закрито майже 5 тис. середніх загальноосвітніх шкіл, 500 дільничних лікарень, 601 бібліотеку, 596 клубів … Село з 1964 по 1975 р. покинули 3,4 млн. чоловік. Навіщо з громади творити територію? Можливо, як проговорюються деякі міністри, аж надто «пече когось українська земля»?! 

bez-nazvaniyabez-nazvaniya-1

Згадуючи розрекламовану у вітчизняних ЗМІ «децентралізацію» зазначимо, що більшість держав ЄС на укрупнення не пішли. З польського досвіду: вийти з об’єднаної гміни фактично неможливо. З фінського: маючи 1- 3 депутатів захистити село від екологічної катастрофи фактично неможливо. З швейцарського: укрупнення плодить корупцію. Ну а Франція, Іспанія, Чехія від укрупнення відмовились категорично.

Кілька слів про закон про «добровільне об’єднання». Згідно з зауваженнями до проекту Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», зробленими Головним юридичним управлінням при ВР України, законопроектом визнаються суб’єктами добровільного об’єднання територіальні громади сіл, селищ, міст (статті 1, 3, 4, 5 тощо), однак відповідно до статті 140 Конституції України така можливість передбачена лише для жителів кількох сіл, які можуть добровільно об’єднатися у сільську територіальну громаду. Таким чином, до внесення відповідних змін до Конституції України зазначені положення законопроекту мають бути узгоджені із статтею 140 Конституції України шляхом виключення, зокрема, із тексту зазначених положень проекту слів «селищ, міст» та відповідним корегуванням інших статей законопроекту.

Не напружуючись, можна назвати десятки аргументів проти такого об’єднання:
1. Суперечить Конституції України (наявний адміністративно-територіальний поділ не передбачає укрупнених громад – територій, порушено право власності територіальних громад) та Європейській хартії місцевого самоврядування (необхідне обов’язкове залучення громад до процесу зміни адміністративних кордонів; право громад, а не органів на вирішення питань місцевого значення).

2. Руйнування наявного комунального господарства: зміна підходів до управління комунальним господарством, зокрема в рамках існуючих пріоритетів, практик, може негативно позначитися на реалізації публічних цілей.

3. Неефективні підходи до господарювання можуть бути привнесені на території, де господарювання є ефективним: наприклад, внаслідок диспропорцій у депутатському представництві.

4. Відсутність механізмів протидії екологічно неприйнятним проектам: депутатський склад укрупненої громади матиме мету «бюджет», а не екологічні чи інші цілі, зокрема публічні цілі окремої невеликої громади.
5. Прикриті кроки до закриття шкіл, дитячих закладів, клубів, лікарських закладів, що зараз активно реалізується на території кількох областей; вже не прикриваючись, говорять про закриття за умови відсутності фінансування (що неважко передбачити) шкіл та фельдшерсько-акушерських пунктів за межами адміністративного центру укрупненої громади.

6. Руйнування базових культурних осередків нації: кожне село – це осередок культури, середовище національної пам’яті. Його знищення руйнує фундамент нації. Цього добивались аналогічними реформами за ініціативою Хрущова та Брежнєва в часи СРСР.

7.Такий підхід не відповідає польській моделі. Там громада – юридична особа – власник. За громадою зафіксовано майно, громада є зареєстрована в REGON ma NIP, як і будь-якій іншій європейській моделі. Загальні збори села згідно з законом 1990 р. про самоуправління мають право заблокувати негативні кроки щодо власності громади.

8. Без статусу особи (і в Україні) неможливо бути власником. Відповідно, неможливо зафіксувати за громадою майно. Відповідно, якщо в майбутньому буде передбачений механізм виходу, неможливо зберегти за громадою не зафіксоване за нею майно. Входження у таке об’єднання – фактична відмова від свого майна.

9. Франція, Швейцарія, Чехія ніяких укрупнень не проводили. Північна Європа зараз стикається з цілим спектром проблем, викликаних укрупненням, зокрема знищенням народних ремесел. Держави ЄС концентрують такі реформи на двох цілях: громадянська ефективність (покращення участі кожного громадянина в управлінні своєю територією) та системна потужність (забезпечення послуг громадянам на основі субсидіарності). Жодна з цих цілей не досягається через укрупнення. Німеччина децентралізацію зосередила в децентралізації банківської системи. Зокрема створивши 1100 кооперативних банків і близько 500 ощадних банків (часткова або повна публічна власність). Кредит надається, виходячи не з розміру застави як основного фактора, а з історії підприємця та самого проекту.

10. Не проведено дослідження на корупціогенність закону про об’єднання громад.

11. Не отримано позитивного висновку правової експертизи закону про об’єднання (юридичне управління під керівництво Борденюка).

12. Має місце шантаж органів місцевого самоврядування зі сторони державних посадовців, що є кримінальним злочином.

13. На території Львівської області лише дві об’єднані громади виявились «спроможними». Відповідно, далі почався процес (приклад – Самбірщина) об’єднання в рамках району в одну громаду. Очевидно, що це повторення існуючої системи на рівні району без місцевого самоврядування на рівні сіл.

14. До вирішення питання власності громад на землі за межами населеного пункту, прав районних рад, обласних рад на створення комунальних підприємств неможливо вирішити питання реальної «спроможності».

15. До вирішення питань власності на лісові ресурси, водні об’єкти, спільної власності громад на території району, області в межах адміністративно-територіальних одиниць неможливо говорити про реальну спроможність чи неспроможність громад.

16. Відповідно, передувати об’єднанню має визначення статусу юридичної особи територіальної громади (відповідно до Конституції та Цивільного Кодексу), прийняття статуту громади загальними зборами громади чи референдумом, затвердження (фактичне прийняття до виконання) цього статуту сесією ради, формування реєстру власності територіальної громади, кілька років роботи громади у кооперації з іншими громадами на основі Закону про співробітництво територіальних громад.

17. За умови виконання п. 16 та виявлення економічної доцільності подальших інтеграційних процесів на ОСНОВІ ДОБРОВІЛЬНОСТІ можна створювати ОБ’ЄДНАНУ СІЛЬСЬКУ ГРОМАДУ (єдиний варіант, що допускається Конституцією України).

Умовні аргументи «за»:
1. Виділені у бюджеті кошти на рівні 1 млрд. грн. (поточний бюджет), 3-5 млрд. грн. (планується у бюджеті 2017 р.) для реалізації інфраструктурних проектів. Ці кошти мають бути розподілені за деякими невідомими громадськості критеріями між усіма об’єднаними громадами.

2. Повернення на рівні об’єднаної громади 60% ПДФО, що разом з акцизами та податком на нерухомість мають забезпечити «спроможність». Тобто органи державної влади частково відмовляться від шантажу щодо місцевого самоврядування, якщо місцеве самоврядування погодиться грати за нав’язаними йому правилами гри.

3. Можливі у майбутньому переваги щодо громад, чиє населення перевищує 100.000 зі сторони європейських інституцій.

Аналіз розподілу державних субвенцій об’єднаним громадам приводить до дуже невтішних висновків: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/200-2016-пПо-перше, багато хто об’єднується хоча б з селом у 850 людей лише, щоб набути статусу об’єднаної громади і відповідно отримати доступ до «великого розподілу державних мільйонів».

Виходить,що найважливіше для «реформи», щоб село чи місто втратили власний самоврядний статус?! По-друге, то громада отримує в два рази більше, виходячи з обсягу населення, то в два рази менше від обсягу населення за якимись своїми непрозорими критеріями !? Ви скажете, скільки хто може освоїти, стільки і дають …. Але ж це інфраструктурні проекти, а не сучасні бізнес – пропозиції. Тут особливої вправності бізнес-аналітика не потрібно. Тут потрібно всього лиш все робити вчасно.

Якщо об’єднана громада з 1002, 2222, 2675, 4315 чоловік і це все добре, то громада (існуюча конституційна) з 5-8 тисячами чомусь для отримання коштів з бюджету (нею ж зокрема і зароблених) обов’язково мусить кудись входити і не має ніякого доступу до цього «великого розподілу» ?! Щось все недобре у цьому королівстві «датському» ….

Для того, щоб на тому ж рівні зберегти фінансування інфраструктурних проектів таких громад (хоч це не громади, якщо бути юридично грамотним), якщо їх буде наприклад 1000, то необхідно 7 млрд. з бюджету. Але ж їх буде не 1000, якщо взагалі вони будуть, а в кілька разів більше. Тому цей пряник дуже швидко закінчиться ….

Розумна альтернатива таким неконституційним об’єднанням проглядається на основі закону про співробітництво територіальних громад.

Зокрема, стаття 4 цього закону стверджує: співробітництво здійснюється у формі:

1) делегування одному із суб’єктів співробітництва іншими суб’єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів;

2) реалізації спільних проектів, що передбачає координацію діяльності суб’єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів;

3) спільного фінансування (утримання) суб’єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності — інфраструктурних об’єктів;

4) утворення суб’єктами співробітництва спільних комунальних підприємств, установ та організацій — спільних інфраструктурних об’єктів;

5) утворення суб’єктами співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень. При цьому не руйнується самоврядування, а встановлюється на конституційній основі.

Основною є ось ця фраза: суб’єктами співробітництва є саме територіальні громади сіл, селищ, міст. І навіть, якщо буде громадам потрібно, передбачається утворення суб’єктами співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень.
Бо поки що «благородна мета», яка проглядається, наступна: подати в «новому світлі» інфраструктуру на рівні району з іншою назвою «об’єднана громада» і при цьому, щоб «не вешталися під ногами» у питаннях землі, лісу, водних об’єктів, комунального майна, порозганяти сільські ради …..
З Бюджетного кодексу України: бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад

З яких законних підстав одні стали кращими, а інші гіршими?!

Звідти ж: принцип справедливості і неупередженості — бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами …. — де тут якісь преференції для лояльних утворень, які здійснені у документі, зазначеному вище ….

Це мені нагадує повернення ПДВ. Тільки тут не підприємства, а громади. Гроші ваші, але ми на свій розгляд покористуємося. Захочемо, частину повернемо.

Сергей Колесников
http://texty.org.ua/pg/blog/nartext/read/68941/Gromada_na_storozhi_Konstytuciji_Chas_aktyvno_dijaty

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*