«ФІНТ ВУХАМИ» МЕРА ЛУКОВА або порожні кишені міського бюджету Вознесенська

Покажи кишені: як місто формує бюджет після фінансової децентралізації!

У 2015 році села і міста отримали нові повноваження, фінансові можливості і пакет обов’язків. Разом з тим – шанси на нове життя. Верховна Рада прийняла законодавчі зміни – так звану бюджетну децентралізацію. Як змінилася економіка невеликих міст після цього, ми прослідкували на прикладі Вознесенська, що на Миколаївщині.

У 2014-му доходи місцевих бюджетів складали 68,6 млрд грн, минулого року – 192 млрд грн, а на кінець 2018-го очікується зростання до 231 млрд грн. Ці кошти по-різному розподілилися між населеними пунктами в різних куточках країни. Найбільше зростання показали міста, які мають щонайменше одне бюджетоутворююче підприємство.

Після «бюджетної децентралізації» значна частина доходів міст і ОТГ зосередилась навколо прибуткового податку. Зокрема, «на місцях» почали залишатися 60% податку на доходи фізосіб.

«Проте навіть таке місто, як Вознесенськ, де немає великого підприємства, де всі співробітники працевлаштовані офіційно, отримало значні вигоди від децентралізації», – говорить міський голова Віталій Луков.

У 2016 році доходи міста, враховуючи міжбюджетні трансфери, були на рівні 128 млн грн, в нинішньому році – 403 млн. Наступного року Вознесенськ отримає ще більший бюджет – місто об’єдналося разом з двома сусідніми селами Новогригорівка і Ракове й утворило ОТГ. Яким же чином вийшло таке зростання?

Мотивуючий ПДФО

Із 35 тисяч містян станом на початок року 17% були офіційно працевлаштовані, ще третина – пенсіонери. При цьому 93% бізнесу у місті – це малі підприємства.

«Вознесенськ лідирує в області по росту доходів порівняно з минулим роком. Доходи бюджету за минулий рік виросли більш як на 20%.

При цьому нічого особливо не змінилося», – каже Луков, але згодом визнає – деякі зміни таки були.

Торік місто першим в області скористалося правом і відкрили посаду інспектора з праці.

 

«Тепер ми не просимо обласного інспектора приїхати для участі в робочій групі з легалізації праці. При цьому штрафів у нас практично не було – вони захмарні.

Але пішла чутка – і ФОПи почали оформлювати працівників офіційно. Зростання надходжень від місцевих податків — 22%», – каже Луков.

Крім доходів з прибуткового податку, місцеві бюджети отримали також 5% збору з роздрібних продажів, доходи від податку з нерухомості та ряду інших надходжень, але ПДФО залишається ключовою статтею. Решта від його надходжень розподіляється так: 25% — до державного, 15% — до обласних бюджетів.

Через це міста і області стали практично конкурувати за інвесторів.

У Вознесенську, наприклад, в 2016 році пройшов інвестиційний форум, за результатами якого до міста зайшли дві компанії – одна зі швейного виробництва, друга – представник будівельного ритейлу.

Ще одна частина доходу – від нерухомості: права оренди землі, продаж приміщень і, звісно, податок на нерухомість у різних його варіаціях.

Від практики проведення тендерів міста і ОТГ перейшли до практики продажу прав оренди будівлі чи торгового місця на новорічному ярмарку через електронний аукціон, бо це – рентабельно, каже в.о. директора «Прозорро.Продажі» Олексій Соболєв.

«Уся «мала» приватизація проходить через нас. Будівлі, бані, якесь зламане обладнання роками не могли продати, а тепер міста знімають з себе цей баласт і отримують дохід. Ціни в середньому зростають удвічі.

Декілька міст продають всі права оренди на таких аукціонах. Є інноваційні міста –використовують наш майданчик для нестандартних рішень.

Київ, наприклад, готується продавати права на розміщення реклами в метрополітені. Такі ж аукціони були у Львові – щодо реклами на транспорті та по парковках», — пояснює Соболєв.

«Є цікаві приклади, коли органи місцевого самоврядування стимулювали нехазяйновитих власників колись приватизованих приміщень якось активізуватися. Когось на банкрутство поставили,а після цього – перепродали. Когось просто переконали повернути приміщення місцевій раді за незначні кошти. А міськрада потім віддала його в оренду, і там нині працює підприємство», – додає експерт з децентралізації та адміністративної реформи РПР Анатолій Ткачук.

Нова філософія видатків

«У нас поки ще немає затвердженого бюджету, тому що відносно нещодавно створили ОТГ. Але давно знаємо, яким він буде. Наступного року плануємо максимально відремонтувати дороги і тротуари міста», – каже Віталій Луков.

Підрядник  завозить у місто техніку – і це певні витрати. Щоб залучити до роботи хорошого підрядника, потрібне замовлення не менш як на 20 мн грн, пояснює він.

Загалом же пріоритети витрат на рік визначає затверджена міською радою стратегія розвитку міста на найближчі три роки. Крім того, щоосені мер влаштовує зустрічі з містянами в кожному із десяти районів міста. Там звітує про виконання бюджету за попередній рік і «збирає» побажання на наступний.

«Цього року ми закривали проблеми з утепленням. Зробили гарний ремонт з утепленням стін і заміною вікон у шкільних, лікарняних приміщеннях. На це теж пішло близько 20 млн грн», – розповідає мер Вознесенська.

Але така ситуація не в усіх містах, каже Анатолій Ткачук: «Багато програм бізнес просто не може освоїти. Не знаходиться підрядників. Або у міст немає стратегічного бачення – формуються занадто дрібні замовлення. Підтвердження тому – суми, які сконцентрували місцеві бюджети на депозитах».

За даними Державної казначейської служби, на 5 листопада на депозитах у державних банках сконцентрувалося понад 12 млрд грн, які належать 289 місцевим бюджетам.

При цьому найбільші суми тримають Донецька – 3,73 млрд і Дніпропетровська області – 1,385 млрд грн. А от Київ на депозитах не тримає ні копійки.

В Офісі економічного і фінансового аналізу у Верховній Раді застерігають: розміщені у банках кошти місцевих бюджетів, по-перше, можуть відволікатися від реалізації соціально-економічних проектів на місцевому рівні, а по-друге, збільшують тиск на державний бюджет через потребу посилення підтримки державних банків (тільки там можуть тримати свої вільні гроші міста і ОТГ).

«Але треба розуміти: деякі бюджети просто нарощують депозити, інші ж просто таким чином управляють ліквідністю.

Є вільні кошти – поставили на депозит.

Технічно, щоб використати їх, треба провести тендер, тому передбачені на якусь програму гроші можуть стати вільними на 2-3 місяці. Потім настає час «ч» і громада їх використовує», – пояснює керівник Офісу Віктор Мазярчук.

У місцевих бюджетів є ще один інструмент, як примножити залишки – державні цінні папери. Дохідність по ним значно вища, ніж відсотки по депозитам, але вкладати в облігації внутрішньої державної позики «на місцях» побоюються.

З чужої кишені

У 2018 році доходи бюджету Вознесенська заплановані на рівні 403 млн грн, але майже 272 млн із них – це міжбюджетні трансферти, тобто кошти, які перераховуються із державного бюджету або з інших місцевих бюджетів. У «чистому залишку» Вознесенськ цього року заробить 131 млн грн, з яких податкові надходження – майже 117 млн грн.

Бюджет двох приєднаних до ОТГ сіл – 3,5 млн грн, а мешкає у них 2 тисячі жителів. За рахунок збільшення доходів сіл бюджет ОТГ зросте пропорційно. Без ОТГ села не могли розраховувати на значну частку податкових надходжень, а також – на субвенції від держави.

«Попри це наступний рік буде для нас складним», – констатує Луков.

У Новогригорівці і Раковому, на відміну від міста, немає центрального водопостачання. Воду привозять. Громада поставила завдання на рік – підключити у селах водопостачання.

Це створить дисбаланс у бюджеті, бо на невелику кількість мешканців треба сконцентрувати значну частину коштів.

«Збалансовувати це збираємося за рахунок грантової програми «Добре» від USAID – уже подаємо свої пропозиції. Але це не все.

Зазвичай коли об’єднуються два села, отримані грантові кошти чи державну підтримку ділять між собою порівну.

Ми підемо іншим шляхом: усі кошти, які прийдуть завдяки нашому об’єднанню, підуть тільки на сільську територію. Місту достатньо коштів, щоб забезпечити свою діяльність. Так, фонтанів за 5 мільйонів не поставимо, а от селян мусимо підтримати», – пояснює мер.

Міський голова Віталій Луков

Міський голова Віталій Луков

Грантові кошти – одні з тих дверей, які відкрились для міст і сіл України після старту децентралізації. Міські бюджети стали нарешті зацікавлені в оптимізації видатків.

Утеплення однієї з лікарень цього року Вознесенськ теж зробив за рахунок грантових 600 тис. євро і додавши 200 тис. євро з власного бюджету.

Цього року місто вибрало квоту Миколаївської області у державній програмі «Питна вода» і залучило 12 млн грн, додавши бюджетних 1,2 мн грн. Цим коштом профінансують ремонт свердловин у місті.

Торік за «грантові» 500 тис. грн у рамках програми «Безпечне місто» поставили відеокамери на перехрестях і дорогах.

Для модернізації житлового фонду місто співпрацювало з програмою ПРО ООН.

«У міськраді є відділ муніципальних ініціатив інвестицій та енергоменеджменту. Там працює троє молодих людей, які знають англійську і мають досвід написання проектів. Шукають в інтернеті проектні пропозиції, готують заявки. А от кредити для нас занадто дорогі», – коментує Віталій Луков.

У сухому залишку

«Місцеві бюджети стали більш прогнозовані та інтелектуальні, хоча б уже тому, що для прийняття свого кошторису не доводиться чекати затвердження парламентом державного, як це було до 2015 року «, – підсумовує Анатолій Ткачук.

Змінилася також і філософія вирівнювання. Тепер вирівнювання відбувається не за видатками, а за доходами, а саме – по показнику надходжень від ПДФО на одного мешканця.

Якщо цей показник нижче середнього в державі, місто або ОТГ отримує базову дотацію – тобто гроші з держбюджету.

Якщо цей показник вищий – дотація реверсна, тобто місцевий бюджет перераховує частину цього перевищення на державний рівень.

«Від бюджетної децентралізації виграли міста обласного значення і ОТГ. Вони отримали повний пакет повноважень. Міста районного значення чи сільради, які чекали чогось і не об’єднувався, звісно, не побачать значного зростання доходів. Тепер це їхні проблеми», – підсумовує Ткачук.

Анна Родічкіна, для ЕП

https://www.epravda.com.ua/projects/cities/2018/12/6/643081/

Нагадаємо:

Аргумент местных властей «денег нет» больше не работает, — Порошенко

http://voznesenskonline.com.ua/argument-mestnyih-vlastey-deneg-net-bolshe-ne-rabotaet-poroshenko/

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*