Не пропусти

Депутат Вознесенского райсовета Коновалов В.О., вовремя не подал декларацию за 2016г., но суд закрыл дело в связи с окончанием срока давности

 

Справа № 473/279/18

П О С Т А Н О В А

іменем України

«16» березня 2018 р.                                                                                    м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Зубар Н.Б.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Ватуліної А,І.,

особи, відносно якої розглядається справа, ОСОБА_2,

його захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, що надійшли до суду від Управління захисту економіки в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно

    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, приватний підприємець, депутат Вознесенської районної ради сьомого скликання, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, до категорії ліквідатора на ЧАЕС не відноситься, статусу учасника війни не має, обліковий номер платника податків НОМЕР_1,-

В С Т А Н О В И В :

    До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов протокол №7 від 30.01.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП ОСОБА_2

    Згідно із протоколом №7 від 30.01.2018 року — рішенням XII сесії Вознесенської районної ради сьомого скликання 01.03.2017 р. №1 визнано повноваження депутата цієї ради ОСОБА_2

    В протоколі №7 від 30.01.2018 року зазначено, що відповідно до підп.«Б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції»ОСОБА_2, як депутат місцевої ради, є суб’єктом, на якого поширюється дія цього Закону. Згідно ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в п.1 ст.3 цього ж Закону (підпункт Б — народні депутати України, депутати Верховної Ради АР Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови), зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. В подальшому, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» №1975-VІІІ від 23.03.2017 рРозділ XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» доповнено пунктом 5-1 такого змісту: Продовжити до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до цього Закону подають таку декларацію вперше.

    В протоколі №7 від 30.01.2018 року зазначено, що оглядом публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_2 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік лише 08.07.2017 р., чим допустив порушення встановленого строку подання вказаної декларації.

    В протоколі №7 від 30.01.2018 року зазначено, що опитавши ОСОБА_2, останній повідомив, що йому було відомо про обов’язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік до 01.05.2017 р., проте він не дотримався встановленого строку через те, що працював. Також, ОСОБА_2 повідомив, що на момент подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 р. він не перебував у хворобливому стані, не був у від’їзді, не перебував у складних життєвих обставинах. Крім цього, електронно-цифровий підпис для доступу до персонального електронного кабінету в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_2 отримав лише після сплину строку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік.

    В протоколі №7 від 30.01.2018 року зазначено, що не було встановлено поважних причин, що могли вплинути на несвоєчасність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 р. ОСОБА_2, а тому останній порушив п.5 1 розділ XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції».

    Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 1726 КУпАП є Вознесенська районна рада, у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 будучи депутатом цієї ради набув статусу суб’єкта декларування.

    Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією 08.07.2017 р., тобто дата подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік.

    Датою виявлення вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 1726 КУпАП, є дата складання відповідно рапорту.

    Протокол містить вказівку, що факт правопорушення підтверджується: рапортом та скріншотом результатів пошуку документів на веб-сайті Єдиного державного реєстру декларацій; витягом з АЦСК органів юстиції; поясненнями ОСОБА_2

    В протоколі ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно невчасно подав декларацію.

    Дії ОСОБА_2 були кваліфіковані посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч.1 ст.172-6 КУпАП як порушення вимог п.5-1 розділу ХІІІ Прикінцеві положення Закону України «Про запобігання корупції».

    ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що дійсно статусу депутата місцевої ради він набув у березні 2017 року. Проте йому було повідомлено лише 19 квітня про необхідність подачі декларації за 2016 рік. Він розумів, що до 1 травня вже не встигне отримати цифровий підпис. А потім через сільгоспроботи він не подав декларацію. Цифровий підпис отримав та подав декларацію вже після того, як у червні 2017 року його викликали до Вознесенської прокуратури і він дав письмові пояснення присутній прокурору Ватуліній А.І. про причини не подання декларації. Про те, що йому необхідно піти в прокуратуру його повідомили в РДА. У звязку із якою справою він опитувався в прокуратурі та в якому статусі — йому не відомо. Дізнавшись про відповідальність замовив цифровий підпис та подав після цього декларацію.

    Прокурор просила визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та застосувати відносно нього стягнення у вигляді штрафу, так як відповідно до ст.68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

    Захисник та особа, яка притягується до відповідальності, — просили провадження закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення. Так, захисник вказав про те, що копія протоколу, вручена працівником УЗЕ ОСОБА_2 містить інші анкетні дані, ніж оригінал протоколу, що наявний в матеріалах провадження. Факт опитування ОСОБА_2 в прокуратурі свідчить про те, що дата виявлення правопорушення не відповідає даті, яка зазначена в протоколі, а отже закінчилися строки, притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.38 КУпАП. На думку захисника відсутні докази умислу його клієнта на вчинення правопорушення.

    На підставі дослідженого в судовому засіданні протоколу №7 від 30.01.2018 року та доданих до нього сторонами матеріалів справи було встановлено наступні обставини.

    В протоколі №7 від 30.01.2018 року зазначено, що оглядом публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_2 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік лише 08.07.2017 р., чим допустив порушення встановленого строку подання вказаної декларації. Разом із тим протокол не містить дати проведення такого огляду (тобто дати коли саме було виявлено правопорушення), не вказано ким саме він оглядався та у звязку із чим. Натомість як датою виявлення правопорушення вказано дату складання рапорту. Скріншот сторінки також не містить дати її огляду. В сукупності ці обставини та покази ОСОБА_2 вказують на те, що при складанні протоколу допущені неточності та суперечності в частині саме дати виявлення правопорушення, що в свою чергу є порушенням вимог ст.256 КУпАП. Крім того, оригінал і копія протоколу врученого ОСОБА_2містить розбіжності, що теж викликає сумнів у достовірності такого протоколу.

    Відповідно до письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 від 23.01.2018 року, по суті заданих питань, він пояснив наступне. З березня 2017 року він є депутатом Вознесенської районної ради, його повноваження визнані рішенням сесії в березні — квітні 2017 року. Стосовно подачі електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік пояснив наступне. Після обрання депутатом районної ради, в день коли сесія визнала його повноваження, керуючий справами Вознесенської районної ради ОСОБА_4 його та інших новообраних депутатів ознайомив з вимогами ЗУ Про запобігання корупції і обовязком подати електронну декларацію про майновий стан за 2016 рік в термін до 01.05.2017 року. Як пояснив ОСОБА_4 для подачі зазначеної декларації необхідно було отримати електронний ключ, з використанням якого і подавалась електронна декларація. Особисто питанням отримання електронного ключа і процедурою подачі декларації — він не займався. Приблизно у кінці травня, на початку червня 2017 року йому стало відомо про те, що органи прокуратури проводять моніторинг і відпрацювання електронних декларацій за 2016 рік, поданих депутатами Вознесенської районної ради та службовими особами райради. Щоб уникнути відповідальності, він попросив свою жінку зайнятись питанням отримання для нього електронного ключа та заповнення його електронної декларації про майновий стан за 2016 рік. Наскільки йому відомо, приблизно в травні-червні 2017 року через ФОП Арташ на його імя було отримано електронний ключ і в липні 2017 року подано електрону декларацію за 2016 рік. В день, коли Вознесенська районна рада визнала його повноваження (дату не памятає), ОСОБА_4 особисто і з інших новообраних депутатів, після закінчення сесійного засідання попередив про обовязок подати декларацію депутата Вознесенської районної ради до 1 квітня 2017 року, в подальшому даний термін було подовжено. Враховуючи той факт, що основним джерелом доходу родини є дохід, отриманий від обробітку земельних ділянок (він є приватним підприємцем), весняно-літній період повязаний з виконанням посівних робіт, тому він був зайнятий посівними роботами (землі, які знаходяться в обробітку, перебувають в межах Вознесенського району). У звязку з цим порушив встановлений до 01.05.2017 року термін подачі електронної декларації про свій майновий стан за 2016 рік. Не в хворобливому стані, ні в складних життєвих умовах — не перебував. Причини порушення терміну подачі декларації повязані лише з виконанням мною посівних робіт і зайнятістю. Точно не памятає коли отримав електронний ключ, однак, лише після того, як закінчився термін подачі декларацій і правоохоронними органами розпочалась їх перевірка. Розуміючи, що не подача декларації за 2016 рік може закінчитись притягненням до відповідальності, попросив займатись цим питанням свою жінку.

    Згідно із рапортом Ст. о/у УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ НП України ОСОБА_5 начальнику УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ НП України від 21.12.2017 року, остання доповідала, що в ході відпрацювання службових осіб та депутатів Вознесенської районної ради на предмет вчинення корупційних правопорушень, виявлено факт невиконання депутатами районної ради сьомого скликання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вимог, передбачених ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції».

    Наданий скріншот результатів огляду Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на якому не вказано час та дату огляду, ким його проведено, — за параметрами пошуку ОСОБА_2 містить дані про те, що ОСОБА_2 подав щорічну декларацію 08.07.2017 року.

    Наданий скріншот результатів огляду Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на якому не вказано час огляду та ким він проводився — не є належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий не відомо ким та не підтверджений офіційними даними чи відповіддю держателя Реєстру, оскільки ч.2 ст.251 КУпАП передбачає що обов’язок щодо збирання доказів покладається лише на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

    Встановлено, що цифровий підпис було отримано ОСОБА_2 з періодом дії після 16.06.2017 по 16.06.2018 року, що ОСОБА_2 підтвердив і в судовому засіданні.

    Згідно запиту начальника департаменту захисту економіки управління захисту економіки в Миколаївській області від 23.01.2018 року №80/39/113/01-18 голові Вознесенської районної ради ОСОБА_7 було направлено звернення з метою отримання належно завірених копій документів, а саме:

    — рішення Вознесенської районної ради про визнання повноважень ОСОБА_2;

    — документів, якими підтверджується проведення занять, навчань з вивчення антикорупційного законодавства України з депутатами районної ради;

    — документів, якими підтверджується ознайомлення ОСОБА_2 з обмеженнями, передбаченими ЗУ «Про запобігання корупції»;

    — додатків до протоколів сесій районної ради (списки присутніх депутатів) за період березнеь — липень 2017р.

    Відповідно до відповіді на звернення від 09.01.2018 р. №02-04-09 Вознесенська районна рада надала копію рішення від 25 листопада 2015 року № 1 «Про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів Вознесенської районної ради сьомого скликання», списки депутатів, присутніх на сесіях районної ради за період березень-липень 2017 року та копію листа депутатам районної ради від 25.01.2017р. №18-05-04 щодо заповнення електронних декларацій. Крім того у відповіді зазначено, що на нарадах з депутатами Вознесенської районної ради до них доводилась інформація щодо наявності обмежень, встановлених антикорупційним законодавством та проводився інструктаж з заповнення електронних декларацій.

    Наданий лист депутатам районної ради від 25.01.2017 р. №18-05-04 щодо заповнення електронних декларацій, — не є належним доказом, оскільки стосується періоду, коли ОСОБА_2 ще не мав статусу депутата.

    Згідно із рішенням Вознесенської районної ради від 01 березня 2017 року за №1 визнано повноваження депутата ради ОСОБА_2 та він є у списку депутатів присутніх на засіданні ХІІ сесії районної ради 01 березня 2017 року, ХІІІ сесії районної ради 19 квітня 2017 року, ХІУ сесії районної ради 24 травня 2017 року.

    Окрім власних пояснень ОСОБА_2 та відповіді Вознесенської районної ради інших доказів того, що до відома ОСОБА_2 доводилися обмеження та заборони, встановленні Законом України «Про запобігання корупції» — суду надано не було.

    Відповідно до відповіді Вознесенської місцевої прокуратури від 15.03.2018 року №(15-33)1853вих-18 на адвокатський запит ОСОБА_3 вбачається, що факт порушення ОСОБА_2 вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині обовязку подачі електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, — було виявлено раніше 13.06.2017 року, про що останній давав пояснення в прокуратурі.

    Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

    Відповідно до ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Фактично у справі відносно ОСОБА_2 дата виявлення правопорушення, що зазначена в протоколі не відповідає дійсності. Із пояснень особи, яка притягується до відповідальності та відповіді Вознесенської місцевої прокуратури від 15.03.2018 року №(15-33)1853вих-18 на адвокатський запит ОСОБА_3 вбачається, що факт порушення ОСОБА_2 вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині обовязку подачі електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, — було виявлено ще 13.06.2017 року, а не у день складання рапорту Ст. о/у УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ НП України ОСОБА_5 начальнику УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ НП України від 21.12.2017 року.

    Так, ОСОБА_2 пояснив, що на початку червня 2017 року йому стало відомо про те, що органи прокуратури проводять моніторинг і відпрацювання електронних декларацій за 2016 рік, поданих депутатами Вознесенської районної ради та службовими особами райради. Тоді ж він надав відповідні письмові пояснення прокурору Ватуліній А.І.

    Прокурор Ватуліна А.І. в судовому засіданні цього факту не оспорювала проте такі письмові пояснення сторонами провадження суду надані не були.

    Згідно із ч.2 та ч.3 ст.51 Закону України «Про запобігання корупції» фінансовий моніторинг способу життя субєктів декларування здійснюється Національним агентством. Порядок здійснення моніторингу способу життя субєктів декларування визначається Національним агентством. Моніторинг способу життя здійснюється із додержанням законодавства про захист персональних даних та не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи. Таким чином, прокуратура не належить до субєктів, уповноважених здійснювати моніторинг.

    З приводу виявлення прокуратурою факту неподання ОСОБА_2 декларації за 2016 рік, то у такому разі у органів прокуратури виникав обовязок після 13 червня 2017 року діяти відповідно до вимог ч.7 ст.53 Закону України «Про запобігання корупції», яка передбачає, що посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або повязаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобовязані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений субєкт у сфері протидії корупції.

    Доказів того, що після 13.06.2017 року прокуратурою негайно було повідомлено НАЗК чи УЗЕ в Миколаївській області про факт неподання ОСОБА_2 декларації за 2016 рік суду надано не було.

    Таким чином, датою виявлення правопорушення, вчиненого ОСОБА_2 є 13.06.2017 року. Днем закінчення передбаченого ч.3 ст.38 КупАП строку накладення адміністративного стягнення відповідно є 13.09.2017 року.

    Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульовано статтею 247 КУпАП. Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

    Згідно з частиною 3 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, повязаного з корупцією, — може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

    Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня виявлення правопорушення (ч.3 ст.38 КУпАП).

    Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо повязано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку субєктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

    При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у звязку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

    Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

    Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

    Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

    Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

    Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

    Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, — на провадження у справах про адміністративні правопорушення п.39 Рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 9 червня 2011 року (Заява № 16347/02).

    Згідно з п.137 Рішення Європейського Суду з прав людини від 09 січня 2013 року у справі «ОСОБА_8 проти України» — строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпечення юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

    У справі«ВАТ «Нефтяна компанія Юкос» проти Росії» (OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia, рішення від 20.09.2011 р., заява №14902/04)зазначено, що кримінальний закон не повинен тлумачитися розширено на шкоду обвинуваченому, наприклад, за аналогією. Крім того, термін «закон» передбачає якісні вимоги, включаючи доступність і передбачуваність. Суд раніше визначав термін давності як передбачене законом право порушника не бути підданим переслідуванню або притягнутим до суду після закінчення певного строку після вчинення правопорушення. Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасниць, відповідають кільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності, та запобігання обмеженням прав обвинувачених, які можуть бути порушені, якщо суди повинні будуть прийняти рішення на підставі доказів, що можуть стати неповними з плином часу (§ 567, 568).

    За таких обставин провадження відносно ОСОБА_2 слід закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП через закінчення строків, визначених ч.3 ст.38 КУпАП.

    Керуючись ст.ст.38247284-285 КУпАП, суд, —

П О С Т А Н О В И В:

    Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.172-6 ч.1 КупАП відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрити у звязку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.3 ст.38 КУпАП.

    Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

    Суддя:                                         підпис                                  ОСОБА_9

згідно оригіналу

Суддя:

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан.