Не пропусти

Що спільного між українською та італійською мафією?

20 років «зеленої» політики ЄС: чому Європа так і не вирішила своїх проблем і до чого тут Україна
15 Липня 2022
Україні необхідно врахувати не лише регламенти та стандарти ЄС, а й їхні помилки Поки ЄС «попереду всієї планети» просуває курс на декарбонізацію економіки та скорочення викидів, усередині Євросоюзу не все так райдужно. Тим часом, як Європейська комісія публічно декларує курс на найвищі у світі «зелені» стандарти, в Італії вже багато років найбільший сталевиварний завод відкрито нехтує зеленими нормами. Авторитетне видання Politico опублікувало матеріал про те, як підприємство в Таранто не дотримується жодних екологічних стандартів, до того ж влада Італії не поспішає змінювати ситуацію. Напрошується висновок, що 20 років підготовки до «зеленого» переходу Євросоюзу не вистачило для досягнення екологічних стандартів, а механізми декарбонізації економіки не працюють і потрібні для вдосконалення у всіх європейських країнах. На основі статті Politico, ми спробували розібратися докладніше у «зеленому» лицемірстві. ЄС вважається лідером у сфері впровадження нових механізмів та інструментів для досягнення цілей політики щодо запобігання зміни клімату та скорочення викидів парникових газів. В Україні чиновники створюючи «зелене» законодавство максимально користуються досвідом ЄС, який вважають зразком для наслідування. Одним із таких механізмів є система торгівлі викидами (СТВ), яка була введена в ЄС у 2005 році. Європейська система торгівлі викидами працює за принципом обмеження викидів та торгівлі дозволами на викиди. Метод, який мав стимулювати підприємства скорочувати викиди, за фактом призвів до того, що деякі забруднювачі змогли навіть заробити. Причина — надто великі обсяги безкоштовних квот на викиди, якими підприємства з меншими викидами почали торгувати. На підставі відкритих даних відомо, що за останні десятки років багато європейських виробників не платили за викиди СО2 взагалі. Більше того, заводи у 2020 році отримали близько €1 млрд прибутку за рахунок реалізації надлишкових квот у системі EU ETS. Лише з 2021 року підприємства почали платити за викиди. Багато європейських експертів та політичних діячів неодноразово вказували на спекуляції на вуглецевому ринку Євросоюзу та закликали до системного реформування EU ETS. Та й сама Єврокомісія публічно заявляла, що планує поступово знижувати обсяг квот (зокрема безкоштовних). У лютому 2022 року ціна квот на викиди вуглекислого газу в європейській системі торгівлі викидами досягла рекордно високого показника за весь час свого існування – 97,49 євро/тонна. Різке зростання цін емісійних квот – 68% за грудень-лютий – аналітики пояснили зростанням цін на природний газ у Європі, що, своєю чергою, стимулює використання вугілля та підштовхує ціну вгору. Ситуація з подорожчанням квот на викиди викликала кризу у ЄС. Європейська сталеливарна асоціація EUROFER вже закликала держави-члени та Європарламент переглянути поетапну відмову від видачі безкоштовних квот на викиди. Вона прогнозує, що у 2030 році виробники сталі в ЄС у середньому можуть зіткнутися з додатковими витратами на викиди СО2 у розмірі €400 млн. А разом із впливом механізму Carbon Border Adjustment (CBAM) та поетапною відмовою від видачі безкоштовних квот на викиди СО2 додаткові витрати металургів у ЄС можуть сягнути €14 млрд. І поки чиновники ЄС у своїх кабінетах розмірковують про те, як зробити Green Deal ще «зеленішим», жителі італійського Таранто все глибше занурюються в екологічне пекло. Прямо під носом у Єврокомісії стародавнє місто протягом багатьох років забруднює найбільший у Європі сталеливарний завод «Ілва». Токсичні викиди підприємства спричиняють проблеми зі здоров’ям у місцевих жителів, через які щороку гинуть сотні людей. Це нагадує ситуацію з «АрселорМіттал» у Кривому Розі, де влада вже кілька років веде «війну» з металургійним гігантом. Комбінат другий у країні за обсягами викидів шкідливих речовин у повітря та найбільший забруднювач у Кривому Розі. В Італії ж багато років сталеливарний завод покриває місто дрібним червоним залізним рудним пилом і робить місцеві води непридатними для вирощування мідій. Також, на думку кількох експертів, він є ключовим фактором, який пояснює вищі, ніж у середньому показники раку серед місцевих жителів. У 2019 році Європейський суд з прав людини засудив владу Італії за нездатність захистити громадян, які мешкають у зоні ризику. Наразі тема знову стала актуальною, оскільки італійський уряд знову хоче нарощувати виробництво, обіцяючи відновити завод як найбільшого виробника сталі в Європі. Місцеві активісти та експерти вважають, що без капітального ремонту за новими еко-стандартами цього робити категорично не можна. Багато хто хоче, щоб завод був повністю закритий. Активісти стверджують, що завод не тільки продовжує викидати токсичні частки у повітря та воду, а й плани, рекламовані італійським урядом щодо озеленення підприємства, є хибною обіцянкою. Частину провини за бездіяльність щодо сталеливарного заводу Таранто покладають на Європейську комісію у Брюсселі. Критики стверджують, що виконавчий підрозділ ЄС не зміг забезпечити дотримання власних екологічних законів у Таранто. Випадок у Таранто є унікальним з точки зору масштабу, впливу на здоров’я та навколишнє середовище, а також того, як це, суперечить центральній місії Комісії з перетворення Європи на екологічну модель для світу. Незважаючи на прогалини у функціонуванні ETS у Європі, створення ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів є зобов’язанням України за міжнародними договорами. Але на сьогодні, підготовка до впровадження ETS в нашій країні припинилася. Україні необхідно врахувати не лише регламенти та стандарти ЄС, а й їхні помилки. Як засвідчив досвід, сліпе копіювання європейських норм не працює в українських реаліях. Можливо, рішенням буде компроміс між суспільством, державою та бізнесом, який забезпечить справжній європейський сталий розвиток та «зелений» перехід.

Источник: https://ecopolitic.com.ua/ua/news/20-let-zelenoj-politiki-es-pochemu-evropa-tak-i-ne-reshila-svoi-problemy-i-pri-chem-tut-ukraina-2/
© Ecopolitic.com.ua

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан.