Не пропусти

Війна війною, а паханоолігархат продовжує роздирати Україну на шматки.

Захищаючи Україну на війні гинуть люди.

Але ті нелюди, які згвалтували Україну та зробили жебраками її народ, залишилися при владі і продовжують свої чорні справи.

Пугая внешними врагами

 

Не так дано вони вже приєднали мінеко під міненерго.  Для того, щоб ніхто не заважав олігархам знищувати довкілля.   Але їх примусили повернути мінеко самостійність.

Під завивання сирен тіж самі нелюди знову примушують Україну наступити на тіж самі граблі.

Нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація про приєднання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Міністерства енергетики України. Подібний експеримент проводився в 2019-2020 роках і виявився невдалим. Як відомо, такі зміни не призвели до пришвидшення реалізації реформ у сфері охорони довкілля. Міністерство енергетики України в основному було націлене на вирішення енергетичних питань, приділяючи вкрай мало уваги нагальним екологічним проблемам та необхідності впровадження екологічних реформ.
Відсутність дієвих креативних лідерів в уряді свідчить про те, що можуть повторювати «наступання на граблі», а не виходити на вищий рівень управління.
Хто довів до бомжа
Окреме Міністерство охорони довкілля та природних ресурсів не може бути ефективним, якщо воно вариться у власному соку, а не поширює і не робить пріоритетною політику екологізації в сферах юрисдикції інших міністерств.
Наразі Міністерство енергетики та інші продовжують ігнорувати вимоги екологізації в догоду економічним інтересам груп та їхньому економічному егоїзму. В угоду економічному егоїзму робитиметься спроба знову ліквідувати Міндовкілля чи приєднати до Міненергетики. Тому ключовою є концептуальна зміна пріоритетності та підходів з акцентом на екологізацію усіх сфер життя та активізацію екотрансформації країни, а не екоаппутацію.
олігархи
Причини, що унеможливлюють ефективну роботу об’єднаного міністерства:
1. Прямий конфлікт інтересів між енергетичним сектором, який є основним забруднювачем довкілля, та інтересами довкілля і охорони здоров’я населення.
Наприклад, повноваження міністерства щодо підписання угод про розподіл продукції можуть обмежити або навіть скасувати заходи зі скорочення викидів парникових газів.
👉 2. Недотримання практики європейських держав.
Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» неодноразово аналізувала структуру міністерств у різних країнах Європи. 12 із 28 країн ЄС мають окреме міністерство екології. Йдеться про Болгарію, Естонію, Італію, Литву, Німеччину, Польщу, Румунію, Словаччину, Словенію, Фінляндію, Чехію, Швецію. В 11 країнах міністерства довкілля пов’язані зі зміною клімату, енергетикою, сільським господарством, ядерною безпекою тощо, але там захист довкілля є пріоритетним питанням. У цих 11 державах об’єднане міністерство було створено для екологізації інших галузей. Це Австрія, Бельгія, Велика Британія, Данія, Ірландія, Іспанія, Кіпр, Мальта, Латвія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Франція, Хорватія.
У 7 країнах енергетика поєднується з довкіллєвими питаннями. Варто сказати, що енергетика зазвичай додається до повноважень екологічних відомств у контексті зміни клімату та екологізації. При цьому екологічні повноваження не скорочуються, а збільшуються.
Лідери ЄС затвердили інтегрований підхід до кліматичної та енергетичної політики, спрямованої на боротьбу зі зміною клімату та підвищення енергетичної безпеки у 2007 році. Таким чином, екологічна частина енергетики була додана до повноважень інших відомств.
👉 3. Необхідність забезпечення державного фінансування охорони довкілля.
Розбудова мережі об’єктів природно-заповідного фонду потребує постійної фінансової підтримки, відповідного інституційного розвитку та звернення за міжнародною допомогою. Тому є потреба у висококваліфікованих спеціалістах та тісній співпраці з відповідними донорами та природоохоронними інституціями. Створення єдиного міністерства посилить проблему нестачі фінансування.
👉 4. Оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку найважливіших планів і програм має здійснювати незалежне міністерство.
Інакше в цій частині влада матиме прямий конфлікт інтересів і не дотримуватиметься антикорупційних принципів.
👉 5. Актуальність впровадження європейських норм і стандартів.
Екологічний блок законодавства ЄС складається з ряду директив щодо поводження з відходами, кліматичних директив тощо. Наближення українського екологічного законодавства до європейських стандартів потребує реформ та сильної інституції, здатної проводити ці реформи. Також неможливо реалізувати Європейський зелений курс (ЄЗК) за відсутності потужної влади в екологічній сфері.
З іншого боку, Україна не виконує низку екологічних зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, і сильне Міністерство довкілля потрібне для сприяння процесу європейської інтеграції України в екологічній сфері.
👉 6. Повномасштабна російська агресія проти України.
Повномасштабна російська агресія проти України загострила існуючі проблеми та породила нові. Одна з них – здійснення оцінки шкоди, завданої українському довкіллю внаслідок війни. Зараз ми маємо можливість підрахувати збитки, завдані довкіллю російською агресією за різними напрямками, завдяки функціонуванню окремого міністерства. Приєднання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Міненерго України матиме фатальні наслідки для цих процесів.
Оскільки Україна проголосила свої цілі щодо зеленого переходу та прагне інтегруватися до Європейського Союзу в екологічному секторі та оскільки екологічні аспекти повинні отримати належну увагу в загальному соціальному порядку денному, бо мають безпосередній вплив на здоров’я та життя людей, ми категорично не погоджуємося з планами об’єднати Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Міненерго України і закликаємо уряд не вживати дій, які негативно впливатимуть на життя українців протягом десятиліть, якщо не століть.
ГО «SaveDnipro»,
Мережа захисту національних інтересів (АНТС),
Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ),
Центр протидії корупції (ЦПК),
Українська природоохоронна група,
ГО «Екопарк Осокорки»,
ГО «Еколтава»,
Донецька регіональна організація Всеукраїнської екологічної ліги,
Юлія Бабій
ВМГ «Національний Альяс»
ГО «Волинська Фундація»
ГО «Вільні люди. Волинь»
Віталій Бабій
Громадська ініціатива «Еко Сєвєродонецьк»
Гринюк Петро, орнітолог
Лариса Бугайченко
Марина Сіленок
Екологічний клуб Еремурус
Олег Царук, експерт КБО ООН, експерт програми LEAD FAO
Екологічне бюро Української Греко-Католицької Церкви
ГО Всеукраїнське екологічне об’єднання Зелений ковчег
Запорізька регіональна організація всеукраїнської екологічної ліги
Наталія Вишневська Наталія, спільнота «Save Пікуй»
Юлія Краснова, доктор юридичних наук, доцент
Василь Коновалюк
Ольга Василишина
Валентина Магілат
Микола Клюйко
ГО «Природоохоронні ГІС України»
***

https://www.facebook.com/epl.org.ua

 

 

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан.