Не пропусти

МІЛЬЯРД ДЕРЕВ ЗА ТРИ РОКИ?

Жердняк

У червні 2021 року президент Володимир Зеленський оголосив про плани посадити в Україні за три роки мільярд дерев. А також збільшити площу лісу за 10 років на мільйон гектарів. Друга частина заяви залишилася практично непоміченою, а от перша викликала шалену хвилю критики. Хоча якраз посадити мільярд дерев – це реально. Але що далі і що це дасть суспільству і довкіллю? Давайте розбиратися.
«СОСНИ – НАЙ-НАЙ-НАЙ-НАЙ-НАЙ»
Двоє тримають дебелий саджанець, троє засипають лунку лопатами, шестеро несуть відрами воду на перший полив. Оркестр, прапори, фото на згадку. Десь так уявляють посадку дерев пересічні мешканці міст. Проте ліси в Україні саджають інакше.
Зазвичай нові бори починаються з одно- або дворічних сіянців сосни. Саме ця порода є головною в наших лісах, тож рядок з пісні «Океану Ельзи» «Сосни» як підзаголовок до розділу тут точно підходить. Екологи активно критикують таку любов, але це вже інша тема.
Сіянець сосни виглядає як тоненька паличка сантиметрів 20 із зеленими голочками зверху і сіро-коричневим корінцем знизу. Їх садять у попередньо розпушений технікою ґрунт за допомогою меча Колесова. Меч – це важелезна (5,5 кг) залізяка, яка офіційно називається «лісосадильна лопата». До 60-сантиметрового прутка знизу приварене клиновидне лезо, зверху – поперечна ручка. «Мечник» піднімає інструмент якомога вище і вганяє його у ґрунт. Рух ручкою від себе-до себе – і готова ямка, в яку асистент ставить сіянець, а мечник знову заганяє інструмент у землю трохи далі й знову робить рух мечем вперед-назад, ущільнюючи землю навколо сіянця.
Витягує лопату, затоптує ямку. Крок уперед, і все повторюється. На 20 кроків треба посадити десь 30 сіянців. Так, щоб відстань між ними була близько 60 см.
Це важка ручна праця.. Щороку лісокультурники/культурниці (так називається офіційно ця професія) ДАЛР – Державного агентства лісових ресурсів (є й інші лісокористувачі) висаджують десятки, навіть сотні мільйонів сіянців. За минулий рік – майже 180 млн штук на площі понад 39 тис. га. Трохи дотиснути, додати результати роботи військових та комунальних лісгоспів – і цілком можна вийти на цифру 330-350 млн. сіянців, які за фактом є хоча й однорічними, але деревами, за рік. А отже – на мільярд дерев за три роки.
З посадковим матеріалом проблем теж в принципі немає. «У 2019 році в лісових розсадниках вирощено 254,9 млн. штук сіянців головних та супутніх лісоутворюючих порід. Це сосна звичайна, сосна Палласа, ялина європейська, модрина, дуб звичайний, дуб північний, ясен звичайний, бук, липа, клен, береза, горіх, вільха, робінія звичайна та інші», – зазначається у звіті Держлісагентства.
Причому лісівники нарощують ці потужності. «Разом із міністром захисту довкілля та природних ресурсів Романом Абрамовським ми розробили чітку дорожню карту з реалізації програми «Зелена країна». Ми вже почали збільшувати власні потужності. За ці роки в нас мають з’явитися дев’ять сучасних і технологічних селекційно-насіннєвих центрів. Сьогодні такий відкриваємо у Львові, до кінця року — ще один у Лимані Донецької області. Побудуємо такі технологічні насіннєві центри на Волині, Івано-Франківщині, Хмельниччині, Київщині, Сумщині, Херсонщині, Кіровоградщині», – сказав голова Держлісагентства Юрій Болоховець 16 вересня на презентації програми в Ботанічному саду НУБіП.
ДОЖИТИ ДО ПІСЛЯЗАВТРА
Біологічні види мають принаймні дві стратегії виживання. Перша – дати велику кількість потомства і залишити його напризволяще, в надії, що якийсь відсоток таки виживе. Наприклад, цією стратегією користується значна кількість риб, відкладаючи ікру десятками тисяч. Інша стратегія – виплодити небагато нащадків, але дати при цьому їм догляд і охорону до дорослого віку. Наприклад, птахи насиджують яйця, охороняють гнізда і вигодовують пташенят.
Держлісагентство запозичило в природи першу стратегію. За словами Юрія Болоховця, лісоводи садять у середньому 5-6 тис. сіянців на гектар (себто на 10000 кв. м). Тобто мільярд сіянців буде посаджено десь на 200 тис. га.
З року в рік кількість дерев на гектарі зменшуватиметься. Частина всохне. Скільки саме – залежить від регіону, погоди, догляду тощо. Наприклад, у дослідах вчених Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (О.М. Даниленко та інші), які проводилися на Харківській лісовій науково-дослідній станції, порівнювали приживлюваність сіянців із закритою кореневою системою і звичайний спосіб посадки. З’ясувалося, що на ділянці культур, створених сіянцями з відкритою кореневою системою (традиційний спосіб) приживлюваність становить лише 58%. У степовій зоні, у південних областях, де для лісу просто немає умов, цифри можуть бути ще сумнішими. Втрати становлять до 90, а то й 100%.
Але якщо навіть приживлюваність буде хороша, то все одно зайві дерева доведеться вирубати. Зайві – тому що сонця, світла, вологи на всіх не вистачить. Щоб найсильніші, найкращі дерева отримали вдосталь ресурсів, лісники проводять рубки догляду – освітлення, прочищення, прорідження, прохідні. У віці головної рубки на один гектар залишається 300–600 дерев. Якщо ж рубки догляду не проводити, то виростає «жердняк» – густо натикані тонкі високі дерева з невеличкою кроною на верхівці. Наприклад, такий ліс можна побачити дорогою від Києва до Вишгорода, а читачі самі зможуть додати адреси подібних локацій.
Вік стиглості – це час, коли, на думку лісоводів, насадження пора рубати. Для кожної породи визначається окремо, залежно від категорії лісів. Для сосни – 80-100 років, дуба – 100-120 років і вище тощо.
Таким чином, через 80 років із мільярда посаджених молодих дерев залишиться від 60 до 120 млн. Але це ще не вся лісова математика.
НОВІ ЧИ ВІДНОВЛЕНІ?
Садіння мільярда дерев ще не означає збільшення лісистості. Навіть на ті 200 тис. га, які ми приблизно нарахували. Більше лісу стане, якщо ці сіянці сосни, саджанці дуба, граба, клена тощо будуть висаджені на вільних сьогодні від лісу ділянках. Бо крім посадки нових лісів – лісорозведення, перед лісоводами стоїть завдання відновлювати ліс на вже зрубаних площах. Досі переважно саме цим – себто лісовідновленням – вони й займалися. Ось що написано в останній публічній доповіді Держлісагентства: «У 2019 році площа суцільних зрубів становила 35,7 тис. га. У 2020 році відтворено лісів на площі 39,2 тис. га (створено нових лісів – 2,1 тис. га)». Відновлювати зрубане лісоводів змушує закон. І логіка: не посадиш сьогодні – нічого буде рубати онукам.
Мабуть тому спочатку Міндовкілля, а потім і президент України у своїй промові озвучили ще одне завдання: створити мільйон гектарів НОВИХ лісів до 2030 року. Мета правильна. Голова Держлісу Юрій Болоховець навіть впевнений, що на це знайдуться кошти. А їх, як зазначено у проєкті Концепції Державної цільової екологічної програми «Масштабне залісення України», треба чимало. «Орієнтовний обсяг коштів, необхідних для виконання Програми у разі її затвердження, становить від 16 млрд гривень у 2022 році до 21,3 млрд – у 2031 році, серед них 80% планується за рахунок власних коштів постійних лісокористувачів», – йдеться в документі. Тобто лісгоспи мають розраховувати насамперед на власні сили. І зрубати та продати стільки лісу, щоб вистачило і на лісовідновлення, і на зарплати, і на комуналку, і на нову техніку, і на протипожежні заходи. Ну і на лісорозведення, на нові ліси.
Для лісгоспів Полісся та Карпат це складно, але в принципі можливо. А от де взяти кошти лісгоспам Півдня і Сходу, де немає що зрубати на продаж – ось питання.
Ще більшим викликом є наявність вільних площ. Знайти місце під посадку нових лісів після децентралізації та старту земельної реформи практично неможливо. Землями тепер розпоряджаються ОТГ, до яких лісоводи змушені звертатися з пропозиціями виділити клаптик-другий під сосняк-діброву.
БЕРЕЖІТЬ СТЕПИ!
Екологи побоюються, що під заліснення віддадуть цінні степові ділянки, балки, яри, луки тощо. Тобто місця концентрації біорізноманіття, прихистку рідкісних видів. Міністр захисту довкілля Роман Абрамовський та голова Держлісагентства Юрій Болоховець неодноразово запевняли громадськість, що розуміють цінність лук і степів. Держлісагентство пообіцяло створити робочі групи з вибору ділянок під заліснення за участі екологів у кожній області. Але на момент написання статті цього не відбулося, хоча плани й площі по кожній області вже озвучені. «Найбільша увага – півдню країни, який, внаслідок зміни клімату, з часом може перетворитися на пустелю. За три роки ми створимо в південних областях потужний зелений щит, який відновить історичну еко-систему та зупинить просування степів на північ країни», – йдеться у заяві Держлісагентства.
На думку еколога Олексія Бурковського, південь України дійсно може перетворитися на пустелю. Але не через відсутність залісення, а через величезний відсоток розораних земель.
«Виявляється, у нас в країні найменше потрібно садити ліси в Карпатах і на Поліссі. Тобто там, де вони мають рости згідно із законами природи. На Житомирщині пропонують висадити за три роки 117, в Карпатах – 47 мільйонів дерев. Разом – 164 мільйони.
Водночас в Одеській та Херсонській областях посадять майже 90 та 85 мільйонів дерев. У Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській – 43, 57 та 45 мільйонів, на Луганщині 182 мільйони дерев. Загалом – 502 мільйони», – говорить Олексій Бурковський.
Таким чином, у зонах природного поширення лісів буде висаджено втричі менше дерев, ніж у степовій зоні. Навіть якщо прибрати з цих розрахунків Луганщину, північна частина якої частково є ареалом поширення лісів, то все одно площа лісонасаджень в степовій зоні буде майже вдвічі більшою.
«Мені особисто не зрозуміло, як можна насаджувати в Карпатах 47 мільйонів дерев, а на Херсонщині – 85», – каже еколог Олексій Бурковський.
Сподіваюсь, що відповіді на ці та інші питання будуть надані, сумніви – розвіяні. А Державна стратегія управління лісами України до 2035 року, в якій є багато важливих пунктів крім лісонасадження, буде ухвалена Кабінетом Міністрів. Бо в цілому це потрібна стратегія.
Олег ЛИСТОПАД
Газета «Світ», №37 — 38, жовтень 2021 р.
На фото: Жердняк; однорічна сосна; садять ліс — Чернігівська область.

https://www.facebook.com/groups/grmeprua/?multi_permalinks=1214247219079389¬if_id=1634112501485783¬if_t=group_activity&ref=notif

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан.