Не пропусти

Дуже цікава інформація про економіку України

Дослідження

«Американські гірки» української економіки

15 червня 2021 р.

"Американські гірки" української економіки

Який стан української економіки зараз і куди вона рухається? Як змінювався економічний ландшафт країни протягом останнього десятиліття? Які сектори економіки стали локомотивом зростання, а які поступово приходять у занепад? Яким галузям банки надали найбільше кредитів і які з них неможливо повернути? Про все це – в авторському дослідженні фінансового аналітика компанії YouControl Романа Корнилюка – «Секторальні економічні тренди останнього десятиліття».

Тенденції останнього десятиліття 

 

Команда YouControl дослідила питання трендів економіки 2010-2019 рр. Для детального аналізу темпів зростання серед виокремлених аналітиками 42 секторів було обрано ТОП-20, котрі генерували 95% доходів усієї економіки країни. Висновки наступні.

 

ТОП галузей економіки за обсягом доходів у 2019 році

 

Провідними секторами української економіки за виручкою у 2019 р. стали оптова (30,5%) та роздрібна (8,1%) торгівля. Все через те, що структура їхньої виручки дублює доходи решти секторів реального сектору економіки: через перепродаж тих самих товарів, які уже враховані у виручці заводів і фабрик. Проте, торговельні підприємства – це важливий та платоспроможний сегмент клієнтської бази та контрагентів компаній з B2B бізнес-моделлю. І без них секторальна структура економіки України була б явно неповною.

 

Наступні щаблі у ренкінгу секторів економіки України за виручкою займають: електроенергетика (7,8%), харчова промисловість (6,6%), транспорт і логістика (5,6%), сільське господарство (5,6%), металургія (4,9%) тощо. Така індустріально-аграрна структура економіки свідчить про низьку частку високотехнологічного виробництва і недостатність глибини переробки продукції для максимізації доданої вартості.

 

Варто підкреслити, що – агро та металургійний сегменти української економіки  водночас є найбільшими генераторами експортних надходжень у країну. При цьому за останнє десятиліття металургія за внеском у загальні доходи спустилась з 3-го на 7-ме місце, а роль сільського господарства – навпаки зросла: з 12 на 6 місце. Обидва сектори виявились найбільш динамічними у плані змін і, можна сказати, «помінялись місцями».

 

«Перегони» секторів економіки за місцем у формуванні доходів економіки України

 

Серед причин довгострокової стагнації металургії – поступова втрата конкурентоспроможності продукції та старих пострадянських ринків збуту, слабкі темпи оновлення засобів виробництва, вплив зниження світових цін на чорний метал у 2010-2016 роках. Щоправда, тенденція розвернулась у зворотній бік у 2020-21 роках, хоча даних по виручці за цей період Держстат ще не опублікував.

 

Сільське господарство на підйомі через зростання світових цін на продукти харчування, великі капіталовкладення агрохолдингів у технологічне оновлення бізнес-процесів та агрономію, а також вищий рівень ринкової конкуренції.

 

ІT-сектор, попри певне зростання і вагомий реальний вплив на споживчий попит та приплив валюти з-за кордону, залишається майже непомітним для офіційної статистики та фіскальних органів влади. Його частка в офіційних доходах економіки країни складає всього 1,7% на початку 2020 р. (13-те місце). Наприкінці 2010 р. було 1,4%. Це пов’язано з поширеними у секторі схемами оптимізації оподаткування через ФОПів та реєстрацію в закордонних юрисдикціях.

Частка секторів економіки в загальній структурі доходів

 

Щоб оцінити як саме змінювалась протягом останнього десятиліття частка кожного з укрупнених секторів економіки в загальній структурі доходів, аналітики прирівняли їх до 100% та прослідкували подальшу багаторічну динаміку.

 

Найшвидші індекси росту часток демонстрували такі галузі як охорона здоров’я (зросла з 0,19% до 0,53%, тобто в 2,7 рази в порівнянні зі точкою відліку в 2010 році), також удвічі зросли частки в загальних доходах сільського господарства (з 2,8% до 5,6%) та тютюнового виробництва (з 0,3% до 0,6%).

 

Бурхливий ріст частки приватної медицини та тютюнових компаній в виручці частково може пояснюватись ефектом низької бази, так як початкові позиції даних секторів були порівняно незначними в загальній виручці усіх українських підприємств. Водночас, якщо після 2017 р. роль медицини продовжила ще більш стрімко зростати, відображаючи загальносвітовий тренд посилення попиту на охорону здоров’я, то тютюнові компанії дещо послабили свої позиції, що також може бути пов’язане з «глобальною модою» на здоровий спосіб життя.
Зростання ролі агросектору стало більш істотним з огляду на суттєвий початковий обсяг «частки пирога» від загальних доходів, яку демонстрували аграрії, хоча в останні роки відбулося поступове невелике сповзання частки вниз. Історичний максимум частки агросектору було зафіксовано в 2015 р. на рівні 6,8%. Тоді агроекспортери лишились чи не єдиними, хто зумів відносно добре пережити девальвацію гривні, адже їхні доходи великою мірою формувались у зміцнілій іноземній валюті після продажу продукції за кордон. Світова кон’юнктура біржових цін на зерно та олію лишається достатньо сприятливою, щоб підтримувати високі показники дохідності українських агрохолдингів.

 

ТОП зростаючих і спадаючих секторів економіки України 

 

Одночасно з посиленням ролі одних секторів, в економіці були і аутсайдери за індексом спаду частки доходів. Так, частка фінансового сектору на початку 2020 року складала лиш 21% від його долі в економіці у 2010-му. Це пояснюється наслідками збільшення прозорості ринку, високим рівнем банкрутств через посилення нагляду й фінмоніторингу на фінансових ринках, що обмежило доходи фінпосередників, які в першому десятилітті ХХІ століття значною мірою складались із схемних та фіктивних операцій. На другому і третьому місцях за індексом зниження частки в доходах опинились споріднені сектори коксохімічної промисловості (43%) та металургії (70%).

 

Які галузі найбільше кредитувалися у 2010-2019 рр.?

 

Найбільше кредитів від українських банків отримали підприємства оптової, роздрібної торгівлі, електроенергетики, харчової промисловості та сільського господарства. Це цілком логічно, адже усі ці сектори економіки водночас очолюють ренкінг за доходами, зберігаючи позиції або демонструючи динаміку росту впродовж останнього десятиліття.

 

Дещо нижче за свої ж місця у ренкінгу по сукупній виручці отримали компанії зі сфери транспорту і логістики (№8 за кредитами, №5 за доходами) та металургії (№9 за кредитами, №7 за доходами). Гіпотетично це може пояснюватись вищим рівнем тінізації у транспортній галузі, а також високим рівнем невиплат за позиками у секторі металургії з боку пов’язаних із банками-кредиторами фінансово-промислових груп.

 

ТОП галузей за отриманими кредитами від банків

 

Найбільші боржники

 

Для відображення рівня непрацюючих кредитів аналітиками було відібрано ТОП-20 секторів економіки, підприємствам яких банки надали 94% усіх корпоративних кредитів.

 

З’ясувалося, що понад 50% непрацюючих кредитів від усіх отриманих від банків позик зосереджено у таких важливих для економіки секторах як: машинобудування (75%), хімічна промисловість (74%), будівництво (61%), металургія (52%). Це можна розглядати як ще один доказ неспроможності олігархічної системи забезпечити стійкий розвиток економіки. Адже на конкурентному ринку компанії з такими прострочками були би продані більш ефективним власникам, а проблема їх фінансування швидко розв’язана новими вливаннями капіталу. Тоді як на нашому олігопольному ринку зберігається статус кво. Олігархи скаржаться на відсутність доступного кредитування, при цьому не хочуть повертати банкам старі борги.

 

І як би не намагалися представники «сировинних» галузей економіки пояснювати стійке зниження їхньої продуктивності нестабільними політико-економічними факторами та несприятливою конюнктурою на світових ринках, все одно корінь проблеми в іншому. Застарілість законодавства і недостатність інституційних стимулів для довготривалих інвестиційних стратегій – продукт монопольного впливу фінансово-промислових груп. Вони гальмують трансформацію «сировинних» галузей у високодохідну та конкурентну сферу економіки, з глибоким рівнем доданої вартості. Без демонополізації «застарілих» секторів економіки, «американські гірки» цін на сировину продовжуватимуть визначати характер української економіки.

 

ТОП галузей боржників (несплачені кредити)

 

Підприємства роздрібної торгівлі (83,4%) мають надзвичайно високий рівень непрацюючих кредитів, тоді як оптовики (34,5%) не віддали банкам лише третину кредитів. Високий рівень неповернення по кредитам у секторах ритейлу, оренди та лізингу лише частково пояснюються ризиковістю даного бізнесу. Раніше, доволі часто, компанії з даними КВЕДами були включені в ланцюжки схем пов’язаного кредитування, вимивання коштів із держбанків та зловживань у сфері фінмоніторингу, оскільки процедура їх створення і ліквідації суттєво простіша, ніж у інших галузях.

 

Надійні позичальники

 

Компанії на «нових» висококонкурентних ринках у сфері IT, агросектору, готельно-ресторанного бізнесу, автотрейдингу чи транспорту, які розвинулись практично з нуля за роки незалежності, демонструють значно нижчі рівні прострочки за кредитами. Це пояснюється як ефективністю і ринковою дисципліною даних компаній, а також тим, що їхні власники в минулому значно рідше, ніж власники «олігархічних галузей» мали доступ до фінансово-банківської сфери та зловживань при кредитуванні пов’язаних осіб. Оцінка кредитоспроможності «ринкових» компаній відбувається за всіма нормами банківської справи, а тому відбираються лиш найбільш надійні позичальники, що вчасно погашають свої кредити.

https://youcontrol.com.ua/data-research/amerykanski-hirky-ukrayinskoyi-ekonomiky/?utm_source=eSputnik-promo&utm_medium=email&utm_campaign=digest_17.06_gmail_&utm_content=1057467324&utm_term=dajdzhest

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан.