Не пропусти

За що ми їм платимо гроші?

⚡️На крок ближче до чистої води у річках та криницях: Міндовкілля запускає процес визначення зон, вразливих до накопичення нітратів
10 червня Мін’юст зареєстрував наказ Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський, яким затверджена Методика визначення зон, вразливих до накопичення нітратів 🔗 https://bit.ly/3gjHZeF.
Река под дамбойlodka-na-vodedodatok-4-foto-r-p-bug-do-ta-pislya-yuu-aes
🇪🇺Ця методика запустить впровадження Нітратної Директиви ЄС, що є обов’язковим відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.
🔷Щороку влітку українці спостерігають «цвітіння» водойм. Це прояв так званого процесу евтрофікації. Він спостерігається через потрапляння у воду надмірної кількості сполук азоту та фосфору, передусім нітратів та фосфатів. Це погіршує якість води та загрожує водоймам узагалі перетворитись на болота. Адже високий вміст нітратів спричиняє ріст синьо-зелених водоростей та розмноження бактерій, що поглинають кисень у воді, та призводить до загибелі водних мешканців.
🔷Особливо небезпечним є забруднення нітратами підземних вод і води в криницях. Адже в Україні майже 75 % сільського населення користуються водою з підземних джерел. Споживання забрудненої нітратами питної води шкодить життю та здоров’ю населення.
🔷Одним з головних «постачальників» великої кількості нітратів у водойми та підземні води є нераціональне використання мінеральних та органічних добрив, неналежні практики поводження з відходами тваринництва та іншими відходами у сільському господарстві. Дані державного обліку водокористування свідчать, що торік у водойми потрапило 45 тис. тонн нітратів.
❓Для чого потрібна методика?
Зараз важко визначити і контролювати як сільське господарство впливає на відкриті водойми та підземні води. Немає чітких місць забруднень і вони поширюються на значні площі. Адже забруднюючі речовини з сільськогосподарських полів чи місць утримання та випасу тварин потрапляють безпосередньо у водойми.
Визначивши зони, які постійно зазнають нітратного забруднення, Україна зможе втілювати на них заходи для запобігання і зменшення такого забруднення, застосовувати правила збереження родючості ґрунтів та попереджати втрати поживних речовин і їх вимивання з ґрунтів у воду.
До того ж, ці зони та заходи для зменшення і попередження забруднення стануть частиною планів управління річковими басейнами — стратегічних документів для досягнення “доброго” стану вод.
➡️Нагадаємо, що для імплементації Нітратної Директиви ЄС в 2020 році була створена міжвідомча робоча група. До її складу увійшли представники Міндовкілля, Мінекономіки, інших органів влади, громадських організацій та експерти 🔗 https://bit.ly/2TnBJJr
Сергей Колесников

Це важливо, але це — далеко не головне. Міндовкілля поводе себе як контора, яка керується законами людськими, ігноруючи Закони Природи. Річки — частина гігантського планетарного механізму забезпечення Землі чистою прісною водою. Їх завдання — дренажна функція. Річки, як канали дренажної системи, збирають зайву забруднену воду і транспортують її до моря. У морі випаровується чиста вода і знову поливає Землю. Жодному меліоратору навіть в голову не прийде думка перекрити дамбою дренажні канали. А річки — перекрили. Механізм кругооберту зламали, а тепер … — боремося з евтрофкацією. Такі заходи — мертвому припарки. НЕОБХІДНО прибрати тромби з річок, повернути повені, болота, заплави, луки … І річки без нашої допомоги буть самі себе чистити, поїти нас чистою водою, кормити нас рибою, возити наші грузи, … Це зрозуміли у цивілізованному світі — дамби демонтують.  Але це, мабуть, невідомо ні ДВА, ні Міндовкілля. Чиновники дбають лише про свою годівницю. Людство виживе, якщо буде поважати ЗАКОНИ Природи понад людські закони.

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан.