Не пропусти

Пропозиція №7 до Звіту з ОВД ТГАЕС

dodatok-4-foto-r-p-bug-do-ta-pislya-yuu-aes

З Дня гумору 1 квітня триває не смішний не легітимний процес анти -громадського карантинного не-обговорення  Звіту про оцінку впливу на довкілля будівництва Ташлицької гідроакумулюючої електростанції.

Офіційної дати, яка повинна автоматично генеруватися на сайті ОВД Міндовкілля, досі немає.  Якщо рахувати з 1 квітня 30 днів без вихідних, то останній день подання пропозицій — 13 травня.

Сьогодні направив чергову пропозицію.

Уповноважений центральний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності —  Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України в особі державного секретаря Ярової Є.В., вул. Митрополита Василя Липківського, 35, Київ, 03035; (044) 206-31-74, (044) 206-31-01, OVD@mepr.gov.ua

Колєснікова Сергія Терентійовича,

вул ….

м. Вознесенська, Миколаївської області,

56507, е-м ….

У  Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля  http://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-564?fbclid=IwAR14zchkO-BmzkUuTr-Ohe6dcrXGNwWMFMMDSqtZtnD2ZzjWQGkuVUYo2rU  розміщено Звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва Ташлицької ГАЕС  2018416564 (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності).

«Планується реалізація проєкту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС у складі гідроагрегатів  3-6  з  поетапним  підвищенням  нормального  підпірного  рівня  (НПР) Олександрівського  водосховища  на  р.  Південний  Буг,  яке входить  до  складу Южноукраїнського  енергетичного  комплексу  (нижня  водойма  Ташлицької гідроакумулюючої електростанції ТГАЕС), до позначки +20,7 м.»

Надсилаю Зауваження та пропозиції  стосовно опублікованого Звіту.

Пропозиція №7.   Пропоную відхилити планову діяльність «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС у складі гідроагрегатів 3-6 з поетапним підвищенням нормального підпірного рівня (НПР) Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до позначки +20,7 м.».   як таку, що не вписується у правове поле України та її міжнародних забов`язань.

Обгрунтування.

Згідно п.2.10 ст.6 Закону (1) Звіт включає  усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, — до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону;

На аркуші 439 Звіту п.19.2  викладена Пропозищя №2, яка надійшла до Мінприроди під час громадського обговорення у 2018 році   планованої  діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації ,що підлягае включению до звіту з оцшки впливу на довкшля:

    «Пропозиція № 2.  Відповідно до п.5.2 Статті 9 Закону (1) у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений …  центральний орган  визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності.

   У п. 2.1 Пропозиції №2    2018 року (Аркуш 439 Звіту) написано     п.1.1 Статті 1 Закону (1) визначає термін вплив на довкілля як будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для … ландшафту, природних територій та об’єктів, історичних пам’яток …

Внаслідок планової діяльності буде зруйновано об’єкт культурної спадщини «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запопорожського», який має виняткову історичну цінність. Особливо на фоні зазіхань Росії на землі півдня України, як на “исконно русские земли”.

Цьому об’єкту культурної спадщини було надано статус пам’ятки національного значення ( охоронний номер 140001 — Н) Постановою №928 Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 р. (Перелік пам’яток …).

Таким чином, планова діяльність  порушує :

  1. Конституцію України (2) (ст.54 …Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність).
  2. Закон України «Про охорону культурної спадщини» “(3).
  3. Європейську, Бернську, Боннську, Оргуську  ландшафтні  конвенції , що негативно впливає на процес євроінтеграції України»

   п.2.1 відхилено. Аргументація:  « … в розпорядженш ВП ЮУ АЕС вщсутнш швентарний опис даного об’екту з прив’язкою його ОР8-координат на м1сцевосп.З’ясування питания, чи розташований вш в зош затоплення, шдлягае окремому вивчен- ню вузькопрофшьними фах1вцями-землевпорядниками. У раз1 шдтвердження необхщносп його затоплення, воно може мати м1сце тшьки теля вилучення дано! пам’ятки (або частини даного ландшафту) з Реестру».

Така аргументація відхилення пропозиції  не є  адекватною: Раз у розпорядженні ВП ЮУ АЕС вщсутнш швентарний опис даного об’екту, то його можна затоплювати.

Для того й існує процедура ОВД, яка передбачає під час громадського обговорення збір пропозицій щодо обсягу досліджень.  Раз була надана пропозиці щодо відхилення діяльності у зв`язку з історичною пам`яткою, то треба було провести відповідні дослідження, а не писати: «З’ясування питания, чи розташований вш в зош затоплення, шдлягае окремому вивчен- ню вузькопрофшьними фах1вцями-землевпорядниками»

І фахівці – землевпорядники – це тільки технічні виконавці. А вирішувати повинні історики та археологи. Які вже однозначно визначилися з об’єктом культурної спадщини «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запопорожського».

Місце розташування об’єкту культурної спадщини «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запопорожського» однозначно визначено провідними істориками та археологами України.  І навіть в Звіті написано: «В науковш дов1дц1 «Локал1защя та 1сторико-природниче значения остров1в Клепаний та Великий» надашй Миколшвським крезнавчим музеем зазначено, що внаслщок шдняття р1вня Олександр1вського водосховища до р1вня 16,00 м остр1в Клепаний, вш же Гардовий, опинив- ся на дв1 третини пщ водою, а його надводна частина втратила свш культурний шар внасль док сезонних кригоход1в. … Таким чином, його повне затоплення не нанесе збитюв культурно- історичному надбанню Украши».

Тобто, замовник визнає той факт, що  протиправним підняттям рівня Олександрівського водосховища до 16 метрів , центр об’єкту культурної спадщини «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запопорожського» — острів Гардовий,  «опинив- ся на дв1 третини пщ водою, а його надводна частина втратила свш культурний шар внасль док сезонних кригоход1в. …».

Але висновок у Звіті є явно не адекватним.  Знову, як і у випадку з лікуванням тяжко хворого Бугу, пропонується метод гільйотини: якщо вже знищили історичний ландшафт на дві третини, то, виходить, можна знищити його цілком: «його повне затоплення не нанесе збитюв культурно- історичному надбанню Украши».

Тобто, і історики, і археологи нічого не вирішують – так замовник написав у Звіті ОВД.

«… якщо енергетики піднімуть рівень води до 20,7 м. повністю затопить острів Бузький гард — історичний центр Буго-гардівської паланки … Цей острів є пам’яткою Національного значення. Вона охороняється законом.  І цей закон не може бути порушений,…   Окрім того, що енергетики приховують від громадськості, що Бузький гард — це пам’ятка Національного значення, яка може бути остаточно знищеною, вони вдаються ще до ряду підлих фальсифікацій, — розповідає Микола Товкайло (представник Центру пам’ятникознавства НАН України. Його підтримав і Микола Біляшівський — представник Українського товариства пам’яток істоорії та культури).

Вони (Енергоатом)  розповідають, що острів, який зникне внаслідок підтоплення, не є легендарним Гардовим, де розташовувався козацький гард. Тому він і не несе ніякої історичної цінності. Натомість енергетики стверджують, що острів Гардовий — це сучасний острів Великий, який лежить нижче по течії і підтоплюватись не буде. Щоб отримати такі висновки дослідження для них проводив історик Юрій Гребенніков, висновки якого піддали сумніву представники Українського інституту археології, а самого Гребеннікова позбавили ліцензії і здійснювати археологічну діяльність він вже не може» (2).

Таким чином, відхилення п.2.1 Пропозиції №2 є неправомірним.

А ствердження: «… планова діяльність  порушує :

  1. Конституцію України (ст.54 …Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність).
  2. Закон України «Про охорону культурної спадщини» “
  3. Європейську, Бернську, Боннську, Оргуську  ландшафтні  конвенції , що негативно впливає на процес євроінтеграції України»

є таким, що не спростоване у Звіті.

Тому запланована діяльність є такою, що не вписується у правове поле України та її міжнародних забов`язань.

     У п. 2.2 Пропозиції №2    2018 року (Аркуш 441 Звіту) написано:  п.1.1 Статті 1 Закону (1) визначає термін вплив на довкілля як будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для … води…

Планова діяльність порушує ст.82 Водного Кодексу України  ( зарегульованість р.Південний Буг і без підвищення рівня Олександрівського водосховища  перевищує допустиму) , що призведе до знищення екосистем р.Південний Буг у нижньому б`єфі Олкександрівського водосховища. А це залишить населення посушливого півдня України без питної та зрошувальної води на фоні викликів глобальної зміни клімату».

Це зауваження також відхилено.  Наводиться наступна аргументація: «щоб позитивно вир1шити проблему заюнчення буд1вництва Ташлицько! ГАЕС 1 не порушувати статно 82 Водного кодексу Укршни необхщно:

1 Побудувати Олександр1вське водосховище з вщмИкою нормального шдшрного рь

вня 20,70 м 1 заповнювати його тшьки у середшй чи значний по водносп р1к в перюд про-

ходження весняного водопшля.

2 У маловодш роки обов’язково погоджувати режим роботи водосховища з Державным агентством водних ресурав Украши.»

 

Таке вільне базарне тлумачення Водного Кодексу України Енергоатомом приведе до того, що кожен замовник планової діяльності зможе  писати : «Таким чином, щоб позитивно вир1шити проблему закінчення буд1вництва ….  1 не порушувати статтю 82 Водного Кодексу України необхідно:…»

Закон є Закон. Його треба виконувати, а не підлаштовувати під конкретний проект.

Таким чином, відхилення п. 2.2 Пропозиції №2    2018 року не є обґрунтованим і не спростовує факт порушення ст. 82 ВКУ.   Тому запланована діяльність є такою, що не вписується у правове поле України та її міжнародних забов`язань.

У п. 2.3 Пропозиції №2    2018 року (Аркуш 442 Звіту) написано:   «п.1.1 Статті 1 Закону (1) визначає термін вплив на довкілля як будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для … природних територій та об’єктів...

Внаслідок планової діяльності буде затоплений Гардовий острів — серцевина Національного природного парку “Бузький Гард» .     Таким чином, планова діяльність порушує Закон України «Про природно-заповідний фонд України»(5)»

Ця пропозиція відхилена протиправно.   Пояснення: «Затопленню шд «хвостову» частину Олександр1вського водосховища шдлягае 26,44 га територй РЛП «Граштно-степове Побужжя», що складае 0,43% загально! плонц ППП «Бузький Г ард». Наведеш вище даш щодо оцшки впливу буд1вництва та експлуатацп ТГАЕС на компо­нента навколишнього середовища дають змогу зробити висновок про м1шмальний вплив експлуатацп Ташлицько! ГАЕС на НИН «Бузький Гард».

Це пояснення не спростовує, а підтверджує факт затоплення території НПП «Бузький Гард». І знищуються не якісь периферійні землі, а серцевина НПП — острів Гард, який входить до об’єкту культурної спадщини «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запопорожського» та має виняткову історичну цінність.  Цьому об’єкту культурної спадщини було надано статус пам’ятки національного значення ( охоронний номер 140001 — Н) Постановою №928 Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 р. (Перелік пам’яток …).

Навіть з назви острова Гард  та назви НПП «Бузький Гард» зрозуміла цінність частини НПП, що буде знищена при реалізації запланованої діяльності.

Таким чином, відхилення  у Звіті п. 2.3 Пропозиції №2    2018 року не є обґрунтованим і не спростовує факт порушення  Закону України «Про природно-заповідний фонд України»

Тому запланована діяльність є такою, що не вписується у правове поле України та її міжнародних забов`язань.

У п. 2.4 Пропозиції №2    2018 року (Аркуш 443 Звіту) написано:  «Відсутні державні екологічні експертизи на підвищення рівня Олександрівського водосховища вище 8 м. Тобто, навіть без підвищення рівня до 20,7 м  заповнення Олександрівського водосховища до теперешніх 16 м є протизаконним».

Ця пропозиція відхилена з наступним поясненням: «На сьогодш буд1вельш роботи ведуться по добудов1 3-го агрегату в рамках проекту за- твердженого розпорядженням КМ У No 1036 вщ 21.11.2007 р.Проект пройшов державну комплексну експертизу, в т.ч. 1 еколопчну 1 отримав позити- вний висновок No 00-1188-17/ПБ (00-2099-16/ПБ) вщ 29.09.17 р. ДП «Укрдержбудексперти- за».Виходячи з позитивного висновку ДП «Укрдержбудекспертизи» та погоджень Мш1стерства екологп та природних ресурс1в Укршни вщ 20.11.2018 р. No 5/4-7/12569-18 1 Мшенерговугшля Укршни вщ 07.03.2019 р. No 01/33-2327 проект був затверджений Наказом НАЕК «Енергоатом» No 222 вщ 12.03.2019 р.»

Надане пояснення не спростовує протиправність підвищення рівня Олександрівського водосховища навіть до 16 м.  Посилання на наведені комплексні експертизи та нормативні акти 2007  та 2019 року не є коректними. А факт незаконного проведення будівельних робіт по двом суміжним проектам, які приведуть до підвищення рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м,  збільшення на 26,5 млн. куб. м  на рік відбору води з Південного Бугу, збільшенню потужності ЮУ АЕС та відповідного збільшення забруднення Південного Бугу «продувочними» водами технічного ставка-охолоджувача ЮУ АЕС, доведено у Пропозиції №6 до Звіту.

Таким чином, відхилення  у Звіті п. 2.4 Пропозиції №2    2018 року не є обґрунтованим і не спростовує факт порушення  Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

Тому запланована діяльність є такою, що не вписується у правове поле України та її міжнародних забов`язань.

Таких порушень Законів України та її міжнародних забов`язань  у плановій діяльності можна привести ще багато.

     Який сенс у правовій державі проводити громадське обговорення протиправної планової діяльності?  Невже кілька десятків необізнаних селян в угоду корпоративним інтересам НАЕК “Енергоатом” в обмін на обіцяний соціальний рай мають право відмінити діюче міжнародне та національне законодавство ?!

   Пропоную відхилити  планову діяльність «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС у складі гідроагрегатів 3-6 з поетапним підвищенням нормального підпірного рівня (НПР) Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до позначки +20,7 м.».   як таку, що не вписується у правове поле України та її міжнародних забов`язань.

 

Посилання.

  1. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#Text
  2. https://svidok.info/uk/news/5448?fbclid=IwAR0SdL1PF_EhabBOf4Z4ZY6P_2ACb-TLEO8gcjUmohp7dqlxGF-0Lj3js7M Енергетики зірвали прес-конференцію з приводу підняття рівня Олександрівського водосховища

«Пугая внешними врагами, нас убивают изнутри .

Но не меняется с годами девиз царя: воруй и ври !»

(Вася Колесико)

 

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан.