Не пропусти

Запобігання домашньому насильству

Кажуть що дім це саме безпечне місце. Проте часто це буває не так. Складні сімейні стосунки, відсутність роботи чи психологічної підтримки в важкі моменти життя призводить до кричущих випадків домашнього насильства. Допомогти, попередити та припинити випадки саме домашнього насильства намагаються різні органи та служби, в тому числі і завдяки співпраці з громадськістю.

Так, 23 травня 2019 року за ініціативи заступника міського голови м.Вознесенська Путій Ю.В. було проведено спільну нараду, спрямовану на виконання вимог Закону України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. №658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі».

Під час наради представники виконкому та його служб, поліції, центру з надання безоплатної правової допомоги, суду обговорили проблемні питання та способи ефективного виконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Слід зазначити, що Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та Закон України від 6 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» передбачають певні форми судового захисту від домашнього насильства, які вже мали місце в практиці Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.

Так, чинний Кримінальний Кодексу України, зокрема п.6-1ст.67  передбачає, що до обтяжуючих покарання обставин належить вчинення злочину щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення злочину щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.

Також ч.2 ст.76 КК України передбачає, що на осіб, засуджених за злочини, пов’язані з домашнім насильством, суд може покласти обов’язки та заборони, передбачені статтею 91-1 цього Кодексу, а саме обмежувальні заходи. Це означає, що в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;

3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем — командир військової частини;

До відома учасників спільної наради була доведена інформація про застосування на практиці положень ст.91-1 КК України, оскільки 02 квітня 2019 року Вознесенським міськрайонним судом було ухвалено вирок відносно громадянина Л., 1961 року народження. Обвинувачений Л. постановою суду від 30 липня 2018 року був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) за фактом вчинення сімейного насильства відносно власної матері та його було піддано адміністративному стягненню в виді громадських робіт строком на 30 годин. А 09 лютого 2019 року обвинувачений Л., діючи умисно, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на ґрунті неприязних відносин, вчинив фізичне насильство до своєї матері потерпілої Л. 1938 року народження. Так, обвинувачений Л. умисно кулаком правої руки наніс декілька ударів по голові потерпілої, після чого наніс ще два удари в обличчя, після чого обома руками вхопив за одяг потерпілу та кинув на підлогу, при падінні потерпіла вдарилась кистю правою руки об меблі кімнати.

Дії обвинуваченого Л. судом були кваліфіковані за ст.126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров’я, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи

Л. було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначено йому покарання в вигляді одного місяця арешту.

Крім того, згідно із вироком визначено, що відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України після відбуття основного покарання в вигляді одного місяця арешту засудженого Л. буде направлено для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Щодо цивільного судочинства, то рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 05 жовтня 2018 року було задоволено заяву громадянки К. про видачу обмежувального припису та видано обмежувальний припис стосовно громадянина Т. та встановлено захід тимчасового обмеження прав Т. та покладено на нього терміном на 6 (шість) місяців обов’язок заборони наближатися на відстань ближче 300 м до місця проживання (перебування) постраждалої особи.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що Т. є колишнім чоловіком доньки заявниці К. З матеріалів провадження суд встановив, що 06 вересня 2018 року о 16-02 год. до Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення зі служби «102» від громадянки про те, що колишній чоловік доньки прийшов до заявниці та бешкетує, намагається зламати двері, погрожує. Відповідно до постанови Вознесенського міськрайонного суду від 12.03.2018 року Т. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КпАП України із застосуванням стягнення у вигляді 30-ти годин громадських робіт.

Враховуючи надані заявницею докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення Т. домашнього насильства щодо заявниці, тому суд прийшов до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису шляхом встановлення заходу тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов’язку, зокрема, встановленого п.4 ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Слід зазначити, що ухваленню судових рішень у справах таких категорій передує робота працівників поліції, служби у справах дітей, соціальних служб, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та й просто небайдужих громадян.

У разі фактів домашнього насилля його жертви чи особи, яким стало про це відомо, можуть звернутися до поліції, центрів з надання безоплатної вторинної допомоги, уповноважених осіб (структурного підрозділу), які (який) проводять роботу з прийому та реєстрації заяв і повідомлень про вчинення насильства, координації заходів реагування на факти вчинення насильства, надання допомоги і захисту постраждалим особам, а також роботу з кривдниками відповідно до Законів України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”“Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” та виконавчих органів з питань сім’ї.

Просимо пам’ятати про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. №658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» постраждала особа має право на:

  • дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках насильства, недопущення повторних випадків насильства;
  • звернення особисто або через свого представника до суб’єктів;
  • отримання від суб’єктів повної та вичерпної інформації про її права, соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
  • безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
  • безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України “Про безоплатну правову допомогу”;
  • повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів;
  • дотримання конфіденційності інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
  • вибір фахівця залежно від статі (за можливості);
  • відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;
  • звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії насильству;
  • своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї насильства, зокрема пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
  • інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Шановні громадяни, просимо бути уважними до своїх близьких та тих, хто опинився в складних життєвих ситуація через домашнє насилля.

Суддя-спікер Зубар Н.Б.

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан.