
Цьогорічна осінь радує нас теплою та сухою погодою. Разом з тим підвищується ризик виникнення пожеж, пов’язаних зі спалюванням трави, сухостою, опалого листя. Це стало справжнім лихом як для нашого міста, так і для області в цілому. Сухі трава та листя легко займаються від сірника або цигарки. Шкода від спалювання листя і трави вкрай небезпечна, адже вогонь руйнує родючий шар ґрунту та знищує комах, які в ньому живуть.
1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.

4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.
6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу, до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
8. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ЛЕП, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів.
9. Дим від вогнищ в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
10. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен із нас має законне право боротися із палами.
Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Є і інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.
Відповідаючи на питання: «А що ж треба робити з опалим та зібраним листям?» можна сказати, що найбільш «дружнім» у відношенні до довкілля є компостування опалого листя. А законодавством передбачена можливість укладання договорів зі спеціалізованими організаціями на його вивезення.

Наразі Мінприроди пропонує збільшити майже в 36 разів разів штрафи за самовільне випалювання рослинності. П
Зараз розмір штрафу за подібне порушення становить від 170 до 340 гривень. “Навряд чи це серйозно може лякати паліїв торішньої трави. Мінприроди пропонує суттєво підвищити штрафи. Законопроект щодо посилення відповідальності за випалювання рослинності вже передано на погодження до Мін’юсту”.
Зокрема, пропонуються штрафи за самовільне випалювання рослинності або її залишків у розмірі від 3060 до 6120 грн (від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
За ці ж дії, тільки в межах території та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), у зоні відчуження розмір штрафів може досягати понад 12 тис. грн (від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а для юридичних і посадових осіб понад 20 тис. грн (від 1200 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
- Національна поліція – 102;
- МНС — 101, начальник чергової зміни
+38 (0512) 49-06-10
(цілодобово);
- Державна екологічна інспекція у Миколаївській області
(0512) 53-58-42.