Сергій Тарута: Адміністрація морських портів – вигадана структура. Її точно треба прибирати

Під час зустрічі парламентарія з регіональними журналістами в медіаклубі «На власний погляд» ішлося і про ситуацію в Миколаївській області – зокрема, про долю річкового пароплавства та доцільність створення Адміністрації морських портів України. Пропонуємо читачам окремі цитати із відвертої та непростої розмови з політиком.

— Чи може Україна обійтися без зовнішніх запозичень?

— Сьогодні країна дуже хвора, в реанімації, в комі. МВФ – це швидка допомога. Яка може забрати і довезти до лікарні, а далі сама система мусить його лікувати. На жаль, керівництво країни «сіло на голку» швидкої допомоги від МВФ. Мовляв, тут усе є: ліки, медики, тож будемо кататися й надалі.

Чи можемо ми обійтися без кредитів? Так, можемо. Кредити нас не врятують — вони лише заганяють ще далі до пастки. Тому що кредити треба повертати, а коли кредитний рейтинг країни падає, кожна нова позика дорожча за попередню. І якщо у нас раніше були кредити під 5%, навіть під 4%, — держава зараз залучає під 6,5%.

Сьогодні є борги, які ми не в змозі віддати. Якщо казати правду і дивитися макроекономічні показники, то ми де-факто банкрути. Влада не каже правду, що буде через два, через три, через чотири роки, як ми віддамо 27 мільярдів доларів, як ми розраховуватимемося. У нас близько 6 мільярдів доларів, які треба віддавати лише за відсотками. Уявляєте дефіцит Пенсійного фонду?

Тому треба сідати з кредиторами і правду казати: ми не можемо віддати, ось у нас є бізнес-план, ми переходимо на іншу модель, ви мусите нам списати 60 чи 70%, інші перенести. Але ми створюємо такі умови, що ваш бізнес від цього виграє.

— Коли зарплати та пенсії в Україні будуть на рівні європейських?

— У «Доктрині збалансованого розвитку України 2030», співавтором якої я є, зазначено: для того, аби Україна до 2030 року увійшла до числа 30 найбільш розвинених країн світу, треба забезпечити зростання ВВП щонайменше на 10% на рік. Ми повинні підвищувати доходи, але не запуском друкарського верстата, а підвищувати ринковими методами, створенням привабливих умов для інвестицій. За рахунок інвестицій будуть нові робочі місця, модернізація промисловості. Тоді зможемо підняти зарплату до 20-30 тисяч гривень, а пенсії забезпечити на рівні 10-15 тисяч гривень. У нас немає іншого шляху, інакше всі виїдуть на Захід.

Ми плануємо не зовнішні запозичення, а іншу модель розвитку – інвестиційну. Щоб досягти запланованого зростання ВВП до 2030 року, потрібні щонайменше 450 мільярдів доларів інвестицій. Зовнішніх – 15 мільярдів, і це не такі великі гроші для такої країни, як Україна. Якщо дивитися на Грецію – там 283 мільярди дали, а ця країна за потенціалом утричі менша за Україну.

— Як ви оцінюєте вітчизняну податкову систему. Чи дає вона стимули для підприємництва?

— Два важливих показники стану економіки: інфляція і курс долара. Це залежить не тільки від МВФ, а й від балансу експорту-імпорту, від балансу розвитку економіки.

Чому курс гривні скаче? Тому що всередині країни ми все менше й менше виробляємо, менше експортуємо, бо технологічно відстали, а більше купуємо звідти. І курс долара йде вгору.

Якщо порівнювати нашу податкову систему з сусідами – у всіх краща, ліберальніша система, ніж у нас. То чому інвестори повинні прийти? У нас 48% економіки в тіні. Детінізація економіки – один із необхідних антикризових заходів. Щоб прибрати тінізацію, потрібно зменшувати податки. А далі – боротьба з корупцією, передача повноважень на місця, перехід на електронне урядування, 70% чиновників виганяємо. Це та модель, завдяки якій можна забезпечити зростання ВВП понад 10 відсотків на рік.

— Чи потрібна країні така структура, як Адміністрація морських портів України і чому поновлення річкового пароплавства і розвиток водного транспорту влада не сприймає як альтернативу наземному транспорту?

— Адміністрація морських портів – це точно вигадана структура, її створили, щоб контролювати всі порти. Вона не потрібна. Безумовно, потрібна приватизація всіх портів і прихід ефективного власника. Тут є проблема. Часто, купуючи стратегічне підприємство, інвестор робить це для того, щоб потім зупинити і забрати ринок.

Щодо розвитку річкового пароплавства – воно у нас не працює, і це неподобство. Будь-яка цивілізована країна, яка маж річкові ресурси, — вона створює альтернативу. Тому що завжди змагаються автомобільний, залізничний і річковий транспорт. Це створює ринок, і змагання між ними не дає можливості мати монополію. Будь-які монополії погані: чи то приватні, чи то державні. Це зло. Завдання монополії – якомога більше заробляти на своїй індивідуальності, на своєму впливі.

Два порти на Рейні мають товарообіг більший, ніж усі морські чи річкові порти України. це незрівняні цифри. Дюсельдорф має товарообіг близько 120 мільйонів тонн на рік. Всі наші порти цього не мають. Звичайно, потрібно задіяти річку – тоді ми створюємо правильний ринок.

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*